< Псалми 9 >
1 Для дириґента хору. На спів: „На смерть сина“. Псалом Давидів. Хвали́тиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чу́да Твої!
To the chief Musician upon Muthlabben, A Psalm of David. I will praise [thee], O LORD, with my whole heart; I will show forth all thy wonderful works.
2 Я буду радіти, і ті́шитись буду Тобо́ю, і бу́ду виспі́вувати Ймення Твоє, о Всевишній!
I will be glad and rejoice in thee: I will sing praise to thy name, O thou most High.
3 Як будуть назад відступати мої вороги́, то спіткну́ться і ви́гинуть перед обличчям Твоїм!
When my enemies are turned back, they shall fall and perish at thy presence.
4 Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні судде́вім сидів, Судде праведний!
For thou hast maintained my right and my cause; thou sattest on the throne judging right.
5 Докори́в Ти народам, безбожного зни́щив, ім'я́ їхнє Ти витер навічні віки́!
Thou hast rebuked the heathen, thou hast destroyed the wicked, thou hast put out their name for ever and ever.
6 О во́роже мій, руйнува́ння твої закінчи́лись на вічність, — ти й міста́ повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!
O thou enemy, destructions are come to a perpetual end: and thou hast destroyed cities; their memorial hath perished with them.
7 Та буде Господь пробува́ти навіки, Він для су́ду поставив престола Свого,
But the LORD shall endure for ever: he hath prepared his throne for judgment.
8 і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити наро́ди.
And he shall judge the world in righteousness, he shall minister judgment to the people in uprightness.
9 І тверди́нею буде Господь для пригні́ченого, в час недолі — приту́лком.
The LORD also will be a refuge for the oppressed, a refuge in times of trouble.
10 І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
And they that know thy name will put their trust in thee: for thou, LORD, hast not forsaken them that seek thee.
11 Співайте Господе́ві, що сидить на Сіоні, між наро́дами розповідайте про чи́ни Його,
Sing praises to the LORD, who dwelleth in Zion: declare among the people his doings.
12 бо карає Він чинки крива́ві, про них пам'ятає, і не забуває Він зо́йку убогих!
When he maketh inquisition for blood, he remembereth them: he forgetteth not the cry of the humble.
13 Помилуй мене, Господи, поглянь на стражда́ння моє від моїх ненави́сників, Ти, що мене підійма́єш із брам смерти,
Have mercy upon me, O LORD; consider my trouble [which I suffer] from them that hate me, thou that liftest me up from the gates of death:
14 щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської до́ні я буду радіти спасі́нням Твоїм!
That I may show forth all thy praise in the gates of the daughter of Zion: I will rejoice in thy salvation.
15 Наро́ди попа́дали в яму, яку самі ви́копали, до па́стки, яку захова́ли, нога їхня схо́плена.
The heathen are sunk down in the pit [that] they made: in the net which they hid is their own foot taken.
16 Господь зна́ний, Він суд учинив, — спіткну́всь нечестивий у вчинку своєї руки́! Гра на струнах. (Села)
The LORD is known [by] the judgment [which] he executeth: the wicked is snared in the work of his own hands. (Higgaion, Selah)
17 Попряму́ють безбожні в шео́л, всі наро́ди, що Бога забули, (Sheol )
The wicked shall be turned into hell, [and] all the nations that forget God. (Sheol )
18 бож не навіки забу́деться бідний, надія убогих не згине наза́вжди!
For the needy shall not always be forgotten: the expectation of the poor shall [not] perish for ever.
19 Устань же, о Господи, — хай люди́на не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть наро́ди!
Arise, O LORD; let not man prevail: let the heathen be judged in thy sight.
20 Накинь, Господи, по́страх на них, — нехай знають наро́ди, що вони тільки люди! (Се́ла)
Put them in fear, O LORD: [that] the nations may know themselves [to be but] men. (Selah)