Псалми 9
1 Для дириґента хору. На спів: „На смерть сина“. Псалом Давидів. Хвали́тиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чу́да Твої!
“To the chief musician upon Muthlabben, a psalm of David.” I will thank the Lord with all my heart: I will relate all thy marvelous deeds.
2 Я буду радіти, і ті́шитись буду Тобо́ю, і бу́ду виспі́вувати Ймення Твоє, о Всевишній!
I will rejoice and exult in thee: I will sing praise to thy name, O thou Most High:
3 Як будуть назад відступати мої вороги́, то спіткну́ться і ви́гинуть перед обличчям Твоїм!
When my enemies are turned backward, [when] they fall and perish at thy presence.
4 Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні судде́вім сидів, Судде праведний!
For thou hast conducted my dispute and my cause; thou hast sat on the throne as a righteous judge.
5 Докори́в Ти народам, безбожного зни́щив, ім'я́ їхнє Ти витер навічні віки́!
Thou hast rebuked nations, thou hast caused the wicked to perish, their name hast thou blotted out for ever and ever.
6 О во́роже мій, руйнува́ння твої закінчи́лись на вічність, — ти й міста́ повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!
O thou enemy, the ruins are passed away for ever, and the cities which thou hast destroyed, —lost is their memorial, yea, theirs.
7 Та буде Господь пробува́ти навіки, Він для су́ду поставив престола Свого,
But the Lord will sit enthroned for ever: he hath established for giving judgment his throne.
8 і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити наро́ди.
And he will judge the world with righteousness, he shall decide for the people, with equity.
9 І тверди́нею буде Господь для пригні́ченого, в час недолі — приту́лком.
The Lord also will be a strong-hold for the oppressed, a strong-hold in times of distress.
10 І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
And they that know thy name will put their trust in thee; for thou hast not forsaken those that seek thee, O Lord.
11 Співайте Господе́ві, що сидить на Сіоні, між наро́дами розповідайте про чи́ни Його,
Sing praises to the Lord, who dwelleth in Zion: announce among the people his deeds.
12 бо карає Він чинки крива́ві, про них пам'ятає, і не забуває Він зо́йку убогих!
For he, that inquireth after acts of blood, hath remembered them: he hath not forgotten the cry of the afflicted.
13 Помилуй мене, Господи, поглянь на стражда́ння моє від моїх ненави́сників, Ти, що мене підійма́єш із брам смерти,
Be gracious unto me, O Lord; have regard to my affliction [coming] from those that hate me, thou who liftest me up from the gates of death:
14 щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської до́ні я буду радіти спасі́нням Твоїм!
In order that I may relate all thy praises in the gates of the daughters of Zion: I will be glad in thy salvation.
15 Наро́ди попа́дали в яму, яку самі ви́копали, до па́стки, яку захова́ли, нога їхня схо́плена.
Sunk are nations in the ditch that they have prepared: in this net which they had laid in secret is their own foot caught.
16 Господь зна́ний, Він суд учинив, — спіткну́всь нечестивий у вчинку своєї руки́! Гра на струнах. (Села)
The Lord is made known: he executed justice: through the doing of his own hands is the wicked ensnared. Higgayon, (Selah)
The wicked shall return into hell, all the nations that are forgetful of God. (Sheol h7585)
18 бож не навіки забу́деться бідний, надія убогих не згине наза́вжди!
For not everlastingly shall the needy be forgotten: the expectation of the poor shall not perish for ever.
19 Устань же, о Господи, — хай люди́на не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть наро́ди!
Arise, O Lord; let not the mortal boast of his strength; let nations be judged before thy face.
20 Накинь, Господи, по́страх на них, — нехай знають наро́ди, що вони тільки люди! (Се́ла)
Place, O Lord, fear over them: let nations know, that they are but mortals. (Selah)
