Псалми 9
1 Для дириґента хору. На спів: „На смерть сина“. Псалом Давидів. Хвали́тиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чу́да Твої!
Unto the end, for the hidden things of the Son. A psalm for David. I will give praise to thee, O Lord, with my whole heart: I will relate all thy wonders.
2 Я буду радіти, і ті́шитись буду Тобо́ю, і бу́ду виспі́вувати Ймення Твоє, о Всевишній!
I will be glad and rejoice in thee: I will sing to thy name, O thou most high.
3 Як будуть назад відступати мої вороги́, то спіткну́ться і ви́гинуть перед обличчям Твоїм!
When my enemy shall be turned back: they shall be weakened and perish before thy face.
4 Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні судде́вім сидів, Судде праведний!
For thou hast maintained my judgment and my cause: thou hast sat on the throne, who judgest justice.
5 Докори́в Ти народам, безбожного зни́щив, ім'я́ їхнє Ти витер навічні віки́!
Thou hast rebuked the Gentiles, and the wicked one hath perished: thou hast blotted out their name for ever and ever.
6 О во́роже мій, руйнува́ння твої закінчи́лись на вічність, — ти й міста́ повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!
The swords of the enemy have failed unto the end: and their cities thou hast destroyed. Their memory hath perished with a noise.
7 Та буде Господь пробува́ти навіки, Він для су́ду поставив престола Свого,
But the Lord remaineth for ever. He hath prepared his throne in judgment:
8 і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити наро́ди.
And he shall judge the world in equity, he shall judge the people in justice.
9 І тверди́нею буде Господь для пригні́ченого, в час недолі — приту́лком.
And the Lord is become a refuge for the poor: a helper in due time in tribulation.
10 І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
And let them trust in thee who know thy name: for thou hast not forsaken them that seek thee, O Lord.
11 Співайте Господе́ві, що сидить на Сіоні, між наро́дами розповідайте про чи́ни Його,
Sing ye to the Lord, who dwelleth in Sion: declare his ways among the Gentiles:
12 бо карає Він чинки крива́ві, про них пам'ятає, і не забуває Він зо́йку убогих!
For requiring their blood he hath remembered the: he hath not forgotten the cry of the poor.
13 Помилуй мене, Господи, поглянь на стражда́ння моє від моїх ненави́сників, Ти, що мене підійма́єш із брам смерти,
Have mercy on me, O Lord: see my humiliation which I suffer from my enemies.
14 щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської до́ні я буду радіти спасі́нням Твоїм!
Thou that liftest me up from the gates of death, that I may declare all thy praises in the gates of the daughter of Sion.
15 Наро́ди попа́дали в яму, яку самі ви́копали, до па́стки, яку захова́ли, нога їхня схо́плена.
I will rejoice in thy salvation: the Gentiles have stuck fast in the destruction which they have prepared. Their foot hath been taken in the very snare which they hid.
16 Господь зна́ний, Він суд учинив, — спіткну́всь нечестивий у вчинку своєї руки́! Гра на струнах. (Села)
The Lord shall be known when he executeth judgments: the sinner hath been caught in the works of his own hands.
The wicked shall be turned into hell, all the nations that forget God. (Sheol h7585)
18 бож не навіки забу́деться бідний, надія убогих не згине наза́вжди!
For the poor man shall not be forgotten to the end: the patience of the poor shall not perish for ever.
19 Устань же, о Господи, — хай люди́на не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть наро́ди!
Arise, O Lord, let not man be strengthened: let the Gentiles be judged in thy sight.
20 Накинь, Господи, по́страх на них, — нехай знають наро́ди, що вони тільки люди! (Се́ла)
Appoint, O Lord, a lawgiver over them: that the Gentiles may know themselves to be but men.
