Псалми 89
1 Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
Ezrahlı Eytan'ın Maskili RAB'bin sevgisini sonsuza dek ezgilerle öveceğim, Sadakatini bütün kuşaklara bildireceğim.
2 Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
Sevgin sonsuza dek ayakta kalır diyeceğim, Sadakatini gökler kadar kalıcı kıldın.
3 „Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
Dedin ki, “Seçtiğim adamla antlaşma yaptım, Kulum Davut'a şöyle ant içtim:
4 Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
‘Soyunu sonsuza dek sürdüreceğim, Tahtını kuşaklar boyunca sürekli kılacağım.’” (Sela)
5 І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
Ya RAB, gökler över harikalarını, Kutsallar topluluğunda övülür sadakatin.
6 бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
Çünkü göklerde RAB'be kim eş koşulur? Kim benzer RAB'be ilahi varlıklar arasında?
7 Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
Kutsallar topluluğunda Tanrı korku uyandırır, Çevresindekilerin hepsinden ulu ve müthiştir.
8 Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
Ya RAB, Her Şeye Egemen Tanrı, Senin gibi güçlü RAB var mı? Sadakatin çevreni sarar.
9 Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
Sen kudurmuş denizler üzerinde egemenlik sürer, Dalgalar kabardıkça onları dindirirsin.
10 Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
Sen Rahav'ı leş ezer gibi ezdin, Güçlü kolunla düşmanlarını dağıttın.
11 Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
Gökler senindir, yeryüzü de senin; Dünyanın ve içindeki her şeyin temelini sen attın.
12 Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
Kuzeyi, güneyi sen yarattın, Tavor ve Hermon dağları Sana sevincini dile getiriyor.
13 Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
Kolun güçlüdür, Elin kudretli, sağ elin yüce.
14 Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
Tahtın adalet ve doğruluk üzerine kurulu, Sevgi ve sadakat önünsıra gider.
15 Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
Ne mutlu sevinç çığlıkları atmasını bilen halka, ya RAB! Yüzünün ışığında yürürler.
16 Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
Gün boyu senin adınla sevinir, Doğruluğunla yücelirler.
17 бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
Çünkü sen onların gücü ve yüceliğisin, Lütfun sayesinde gücümüz artar.
18 бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
Kalkanımız RAB'be, Kralımız İsrail'in Kutsalı'na aittir.
19 Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
Geçmişte bir görüm aracılığıyla, Sadık kullarına şöyle dedin: “Bir yiğide yardım ettim, Halkın içinden bir genci yükselttim.
20 знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
Kulum Davut'u buldum, Kutsal yağımla onu meshettim.
21 щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
Elim ona destek olacak, Kolum güç verecek.
22 Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
Düşman onu haraca bağlayamayacak, Kötüler onu ezmeyecek.
23 — його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
Düşmanlarını onun önünde kıracağım, Ondan nefret edenleri vuracağım.
24 Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
Sadakatim, sevgim ona destek olacak, Benim adımla gücü yükselecek.
25 і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
Sağ elini denizin, Irmakların üzerine egemen kılacağım.
26 Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
‘Babam sensin’ diye seslenecek bana, ‘Tanrım, kurtuluşumun kayası.’
27 Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
Ben de onu ilk oğlum, Dünyadaki kralların en yücesi kılacağım.
28 Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
Sonsuza dek ona sevgi göstereceğim, Onunla yaptığım antlaşma hiç bozulmayacak.
29 і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
Soyunu sonsuza dek, Tahtını gökler durduğu sürece sürdüreceğim.
30 Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
“Çocukları yasamdan ayrılır, İlkelerime göre yaşamazsa;
31 коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
Kurallarımı bozar, Buyruklarıma uymazsa,
32 тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
İsyanlarını sopayla, Suçlarını dayakla cezalandıracağım.
33 А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
Ama onu sevmekten vazgeçmeyecek, Sadakatime sırt çevirmeyeceğim.
34 не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
Antlaşmamı bozmayacak, Ağzımdan çıkan sözü değiştirmeyeceğim.
35 Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
Bir kez kutsallığım üstüne ant içtim, Davut'a yalan söylemeyeceğim.
36 повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
Onun soyu sonsuza dek sürecek, Tahtı karşımda güneş gibi duracak,
37 як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
Göklerde güvenilir bir tanık olan ay gibi Sonsuza dek kalacak.” (Sela)
38 А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
Ama sen reddettin, sırt çevirdin, Çok öfkelendin meshettiğin krala.
39 Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
Kulunla yaptığın antlaşmadan vazgeçtin, Onun tacını yere atıp kirlettin.
40 всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
Yıktın bütün surlarını, Viran ettin kalelerini.
41 Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
Yoldan geçen herkes onu yağmaladı, Yüzkarası oldu komşularına.
42 Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
Hasımlarının sağ elini onun üstüne kaldırdın, Bütün düşmanlarını sevindirdin.
43 і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
Kılıcının ağzını başka yöne çevirdin, Savaşta ona yan çıkmadın.
44 Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
Görkemine son verdin, Tahtını yere çaldın.
45 скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
Gençlik günlerini kısalttın, Onu utanca boğdun. (Sela)
46 Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
Ne zamana dek, ya RAB? Sonsuza dek mi gizleneceksin? Ne zamana dek öfken alev alev yanacak?
47 Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
Anımsa ömrümün ne çabuk geçtiğini, Ne boş yaratmışsın insanoğlunu!
48 Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol h7585)
Var mı yaşayıp da ölümü görmeyen, Ölüler diyarının pençesinden canını kurtaran? (Sela) (Sheol h7585)
49 Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
Ya Rab, nerede o eski sevgin? Davut'a göstereceğine ant içtiğin o sadık sevgin!
50 Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
Anımsa, ya Rab, kullarının nasıl rezil olduğunu, Bütün halkların hakaretini bağrımda nasıl taşıdığımı, Düşmanlarının hakaretini, ya RAB, Meshettiğin kralın attığı adıma edilen hakaretleri.
51 якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
52 Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!
Sonsuza dek övgüler olsun RAB'be! Amin! Amin!
