Псалми 89
1 Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
O Gospodovih milostih bom prepeval na veke, s svojimi usti bom vsem rodovom razglašal tvojo zvestobo.
2 Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
Kajti rekel sem: »Usmiljenje bo zgrajeno na veke, svojo zvestobo boš utrdil v samih nebesih.«
3 „Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
S svojim izbranim sem sklenil zavezo, prisegel sem Davidu, svojemu služabniku:
4 Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
»Tvoje seme bom utrdil na veke in tvoj prestol zgradil za vse rodove.« (Sela)
5 І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
Nebesa bodo hvalila tvoje čudeže, oh Gospod, tudi tvojo zvestobo v skupnosti svetih.
6 бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
Kajti kdo na nebu bi bil lahko primerjan z Gospodom? Kdo izmed sinov mogočnega bi bil lahko podoben Gospodu?
7 Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
Boga se je silno bati v zboru svetih in spoštujejo ga vsi tisti, ki so okoli njega.
8 Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
Oh Gospod Bog nad bojevniki, kdo je močan Gospod, podoben tebi ali tvoji zvestobi naokoli tebe?
9 Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
Ti vladaš besnenju morja; ko njegovi valovi vstanejo, jih ti umirjaš.
10 Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
Zlomil si Rahaba na koščke, kakor nekoga, ki je umorjen, s svojim močnim laktom si razkropil svoje sovražnike.
11 Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
Nebo je tvoje, tudi zemlja je tvoja; kar se tiče zemeljskega [kroga] in njegove polnosti, si jih ti utemeljil.
12 Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
Sever in jug, ti si ju ustvaril; Tabor in Hermon se bosta veselila v tvojem imenu.
13 Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
Ti imaš mogočen laket, močna je tvoja roka in visoka je tvoja desnica.
14 Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
Pravičnost in sodba sta prebivališče tvojega prestola, usmiljenje in resnica bosta šla pred tvojim obličjem.
15 Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
Blagoslovljeno je ljudstvo, ki pozna radosten zvok. Hodili bodo, oh Gospod, v svetlobi tvojega obličja.
16 Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
V tvojem imenu se bodo veselili ves dan in v tvoji pravičnosti bodo povišani.
17 бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
Kajti ti si slava njihove moči in v tvoji naklonjenosti bo naš rog povišan.
18 бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
Kajti Gospod je naša obramba in Sveti Izraelov je naš kralj.
19 Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
Potem svojemu svetemu spregovoriš v videnju in rečeš: »Položil sem pomoč na nekoga, ki je mogočen, povišal sem enega izbranega izmed ljudstva.
20 знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
Našel sem Davida, svojega služabnika; s svojim svetim oljem sem ga mazilil.
21 щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
Z njim bo moja roka utrjena; tudi moj laket ga bo krepil.
22 Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
Sovražnik se ne bo maščeval nad njim niti ga sin zlobnosti [ne bo] prizadel.
23 — його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
Njegove sovražnike bom premagal pred njegovim obrazom in nadlegoval tiste, ki ga sovražijo.
24 Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
Toda z njim bosta moja zvestoba in moje usmiljenje in v mojem imenu bo povišan njegov rog.
25 і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
Njegovo roko bom postavil tudi na morje in njegovo desnico na reke.
26 Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
Klical bo k meni: ›Ti si moj oče, moj Bog in skala rešitve moje duše.‹
27 Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
Prav tako mu bom dal svojega prvorojenca, višje kakor kralje zemlje.
28 Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
Svoje usmiljenje bom zanj ohranil na vékomaj in moja zaveza bo trdno stala z njim.
29 і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
Tudi njegovemu semenu bom storil, da ostane na veke in njegov prestol kakor nebeški dnevi.
30 Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
Če njegovi otroci zapustijo mojo postavo in ne hodijo po mojih sodbah,
31 коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
če prelomijo moje zakone in se ne držijo mojih zapovedi,
32 тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
potem bom s palico obiskal njihov prestopek in njihovo krivičnost z bičanjem.
33 А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
Vendar pa svoje ljubeče skrbnosti ne bom popolnoma odvzel od njega niti svoji zvestobi [ne bom] pustil, da se izneveri.
34 не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
Svoje zaveze ne bom prelomil niti predrugačil stvari, ki je odšla iz mojih ustnic.
35 Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
Enkrat sem prisegel pri svoji svetosti, da Davidu ne bom lagal.
36 повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
Njegovo seme bo ostalo na veke in njegov prestol kakor sonce pred menoj.
37 як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
Kakor luna bo utrjen na veke in kakor zvesta priča na nebu.« (Sela)
38 А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
Toda ti si zavrgel in prezrl, ogorčen si bil s svojim maziljencem.
39 Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
Razveljavil si zavezo svojega služabnika. Njegovo krono si oskrunil in jo vrgel na tla.
40 всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
Porušil si vse njegove ograje; njegova oporišča si privedel do propada.
41 Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
Vsi mimoidoči ga plenijo. Graja je svojim sosedom.
42 Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
Dvignil si desnico njegovih nasprotnikov; vsem njegovim sovražnikom si storil, da se veselijo.
43 і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
Obrnil si tudi ostrino njegovega meča in ga nisi naredil, da se zoperstavi v bitki.
44 Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
Njegovi slavi si storil, da preneha in njegov prestol si vrgel na tla.
45 скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
Dneve njegove mladosti si skrajšal. Pokril si ga s sramoto. (Sela)
46 Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
Doklej, Gospod? Se hočeš skrivati na veke? Bo tvoj bes gorel kakor ogenj?
47 Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
Spomni se, kako kratek je moj čas. Zakaj si vse ljudi naredil zaman?
48 Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol h7585)
Kateri človek je, kdor živi in ne bo videl smrti? Ali bo svojo dušo osvobodil pred roko groba? (Sela) (Sheol h7585)
49 Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
Gospod, kje so tvoje prejšnje ljubeče skrbnosti, katere v svoji resnici prisegaš Davidu?
50 Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
Spomni se, Gospod, graje svojih služabnikov; kako v svojih prsih nosim grajo vseh mogočnih ljudi,
51 якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
s čimer so grajali tvoji sovražniki, oh Gospod, s čimer so grajali stopinje tvojega maziljenca.
52 Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!
Blagoslovljen bodi Gospod na vékomaj. Amen in Amen.
