Псалми 89
1 Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
Nauczający (złożony) od Etana Ezrahytczyka. O miłosierdziach Pańskich na wieki śpiewać będę; od narodu do narodu opowiadać będę usty swemi prawdę twoję.
2 Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
Rzekłem bowiem: Miłosierdzie na wieki budowane będzie; na niebiosach utwierdziłeś prawdę twoję, o którejś rzekł:
3 „Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
Postanowiłem przymierze z wybranym moim: przysiągłem Dawidowi, słudze swemu,
4 Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
Że aż na wieki utwierdzę nasienie twoje, a zbuduję od narodu do narodu stolicę twoję. (Sela)
5 І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
Przetoż, Panie! wysławiają niebiosa cud twój, i prawdę twoję w zgromadzeniu świętych.
6 бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
Albowiem któż na niebie przyrównany może być Panu? kto podobien jest Panu między synami mocarzów?
7 Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
I w zgromadzeniu świętych bardzo jest Bóg straszliwy, a straszny nade wszystkich, którzy są około niego.
8 Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
Panie, Boże zastępów! któż jest jakoś ty, Pan mocny? bo prawda twoja jest około ciebie.
9 Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
Ty panujesz nad nadętością morską; gdy się podnoszą nawałności jego, ty je skracasz.
10 Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
Tyś potawrł Egipt jako zranionego; mocą ramienia twego rozproszyłeś nieprzyjaciół twoich.
11 Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
Twojeć są niebiosa, twoja też i ziemia; okrąg świata i pełność jego tyś ugruntował.
12 Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
Tyś stworzył północy i południe; Tabor i Hermon śpiewają o imieniu twojem.
13 Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
Ramię twoje mocne jest; można jest ręka twoja, a wywyższona jest prawica twoja.
14 Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
Sprawiedliwość i sąd są gruntem stolicy twojej; miłosierdzie i prawda uprzedzają oblicze twoje.
15 Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
Błogosławiony lud, który zna dźwięk twój; Panie! w światłości oblicza twego chodzić będą.
16 Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
W imieniu twojem weselić się będą każdego dnia, a w sprwiedliwości twojej wywyższać się będą.
17 бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
Boś ty jest chwałą mocy ich, a za wolą twoją wywyższy się róg nasz.
18 бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
Bo od Pana jest tarcza nasza, a od świętego Izraelskiego król nasz.
19 Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
W on czas mówiąc w widzeniu do świętego twego rzekłeś: Położyłem ratunek w ręku mocarza, wywyższyłem wybranego z ludu.
20 знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
Znalazłem Dawida, sługę mego; olejkiem świętym moim pomazałem go.
21 щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
Przetoż ręka moja będzie stała przy nim, a ramię moje posili go.
22 Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
Nie uciśnie go nieprzyjaciel, a syn nieprawości nie utrapi go.
23 — його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
Bo potrę przed twarzą jego przeciwników jego, a tych, którzy go mają w nienawiści, porażę.
24 Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
Nadto prawda moja i miłosierdzie moje z nim będzie, a w imieniu mojem wywyższony będzie róg jego.
25 і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
I położę na morzu rękę jego i na rzekach prawicę jego.
26 Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
On wołając rzecze: Tyś ojciec mój, Bóg mój, i skała zbawienia mego,
27 Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
Ja go też za pierworodnego wystawię, i za wyższego nad królami ziemi.
28 Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
Na wieki mu zachowam miłosierdzie moje, a przymierze moje stałe będzie przy nim.
29 і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
I uczynię, że na wieki będzie trwało nasienie jego, a stolica jego jako dni niebios.
30 Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
Ale jeźliby synowie jego opuścili zakon mój, a w sądach moich nie chodzili;
31 коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
Jeźliby ustawy moje splugawili, a przykazań moich nie przestrzegali:
32 тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
Tedy nawiedzę rózgą przestępstwo ich, a karaniem nieprawość ich.
33 А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
Ale miłosierdzia swego nie odejmę od niego, ani skłamię przeciw prawdzie mojej.
34 не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
Nie splugawię przymierza mego, a tego, co wyszło z ust moich, nie odmienię.
35 Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
Razem przysiągł przez świętobliwość moję, że nie skłamię Dawidowi,
36 повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
A że nasienie jego zostanie na wieki, a stolica jego jako słońce przedemną;
37 як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
Jako miesiąc będzie utwierdzone na wieki, i jako świadkowie na niebie godnowierni. (Sela)
38 А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
Aleś go ty odrzucił i wzgardził; rozgniewałeś się na pomazańca twego.
39 Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
Zrzuciłeś przymierze z sługą twoim; strąciłeś na ziemię koronę jego.
40 всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
Roztargałeś wszystkie płoty jego, i basztyś jego rozwalił.
41 Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
Szarpają go wszyscy, którzy drogą mimo idą; pośmiewiskiem jest i sąsiadom swoim.
42 Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
Wywyższyłeś prawicę przeciwników jego; uweseliłeś wszysstkich nieprzyjaciół jego.
43 і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
I ostrze miecza jego stępiłeś, a nie ratowałeś go w bitwie.
44 Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
Zniosłeś ochędóstwo jego, a stolicę jego uderzyłeś o ziemię.
45 скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
Ukróciłeś dni młodości jego, a przyodziałeś go hańbą. (Sela)
46 Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
Dokądże, Panie! na wiekiż się kryć będziesz? także będzie jako ogień pałać zapalczywość twoja?
47 Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
Wspomnijże na mię, jako krótki jest wiek mój; azaś próżno stworzył wszystkich synów ludzkich?
48 Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol h7585)
Któż z ludzi tak żyć może, aby nie oglądał śmierci? któż wyrwie duszę swą z mocy grobu? (Sela) (Sheol h7585)
49 Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
Gdzież są litości twoje dawne, o Panie! któreś przysiągł Dawidowi w prawdzie swej?
50 Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
Wspomnij, Panie! na zelżywość sług twoich, a jakom ponosił wzgardę w zanadrzu swem od wszystkich narodów możnych.
51 якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
Panie! jako urągali nieprzyjaciele twoi, jako urągali ścieżkom pomazańca twego.
52 Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!
Niech będzie błogosławiony Pan aż na wieki. Amen, Amen.
