Псалми 89
1 Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
Az Ezrahita Ethán tanítása. Az Úrnak kegyelmességét hadd énekeljem örökké! Nemzetségről nemzetségre hirdetem a te hűséges voltodat az én számmal!
2 Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
Mert azt mondom: Örökké megáll a te kegyelmességed, és megerősíted a te hűséges voltodat az egekben, mondván:
3 „Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
Szövetséget kötöttem az én választottammal, megesküdtem Dávidnak, az én szolgámnak:
4 Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
Mindörökké megerősítem a te magodat, és nemzetségről nemzetségre megépítem a te királyi székedet. (Szela)
5 І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
És az egek dicsérik a te csodadolgodat Uram; a te hűséges voltodat is a szentek gyülekezetében.
6 бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
Mert a felhőkben kicsoda hasonlatos az Úrhoz, s ki olyan, mint az Úr, az istenek fiai között?
7 Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
Igen rettenetes Isten ő a szentek gyűlésében, és félelmetes mindazokra, a kik körülte vannak.
8 Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
Uram, Seregeknek Istene! Kicsoda olyan erős, mint te vagy Uram? És a te hűséges voltod körülvesz téged.
9 Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
Te uralkodol a tengernek kevélységén; mikor az ő habjai felemelkednek, te csendesíted le azokat.
10 Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
Te rontád meg Égyiptomot mintegy átdöföttet; erős karoddal elszélesztetted ellenségeidet.
11 Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
Tieid az egek, a föld is a tied: e világot minden benne valóval te fundáltad.
12 Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
Az északot és a délt te teremtetted, a Thábor és a Hermon a te nevednek örvendeznek.
13 Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
A te karod hatalommal teljes, a te kezed erős, a te jobbod méltóságos.
14 Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
Igazság és jogosság a te királyi székednek alapja; kegyelem és hűség jár a te orczád előtt.
15 Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
Boldog nép az, a mely megérti a kürt szavát; a te orczádnak világosságánál jár ez, oh Uram!
16 Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
A te nevedben örvendeznek egész nap; és a te igazságodban felmagasztaltatnak.
17 бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
Mert az ő erejöknek ékessége te vagy; a te jóakaratoddal emeled fel a mi szarvunkat is.
18 бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
Mert az Úr a mi paizsunk, és Izráelnek Szentje a mi királyunk.
19 Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
Akkor látásban szóltál a te kegyeltednek, és mondád: Segítséget adtam a vitéznek, felmagasztaltam a népből választottat;
20 знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
Megtaláltam Dávidot, az én szolgámat; szent olajommal kentem fel őt,
21 щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
A kivel állandóan vele lesz az én kezem, sőt az én karom erősíti meg őt.
22 Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
Nem nyomhatja őt el az ellenség, és a gonosz ember sem nyomorgatja meg őt;
23 — його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
Mert ő előtte rontom meg az ő szorongatóit, és verem meg az ő gyűlölőit.
24 Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
És vele lesz az én hűségem és kegyelmem, és az én nevemmel magasztaltatik fel az ő szarva.
25 і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
És rávetem az ő kezét a tengerre, és az ő jobbját a folyóvizekre.
26 Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
Ő így szólít engem: Atyám vagy te; én Istenem és szabadításom kősziklája!
27 Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
Én meg elsőszülöttemmé teszem őt és felebbvalóvá a föld királyainál.
28 Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
Örökké megtartom néki az én kegyelmemet, és az én szövetségem bizonyos marad ő vele.
29 і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
És az ő magvát örökkévalóvá teszem, és az ő királyi székét, mint az egeknek napjait.
30 Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
Ha az ő fiai elhagyják az én törvényemet, és nem járnak az én végzéseim szerint;
31 коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
Ha az én rendeléseimet megtörik, és meg nem tartják az én parancsolatimat:
32 тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
Akkor vesszővel látogatom meg az ő bűnöket, és vereségekkel az ő álnokságukat;
33 А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
De az én kegyelmemet nem vonom meg tőle, és az én hűséges voltomban nem hazudom.
34 не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
Nem töröm meg az én szövetségemet, és a mi kijött az én számból, el nem változtatom.
35 Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
Megesküdtem egyszer az én szentségemre: vajjon megcsalhatnám-é Dávidot?
36 повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
Az ő magva örökké megmarad, és az ő királyi széke olyan előttem, mint a nap.
37 як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
Megáll örökké, mint a hold, és bizonyos, mint a felhőben lévő bizonyság. (Szela)
38 А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
De te mégis elvetetted és megútáltad őt, és megharagudtál a te felkentedre.
39 Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
Felbontottad a te szolgáddal kötött szövetséget, földre tiportad az ő koronáját.
40 всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
Lerontottad az ő kőfalait mind; romokká tetted erősségeit.
41 Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
Zsákmányolták őt mind az úton járók; gyalázattá lőn az ő szomszédai előtt.
42 Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
Felmagasztaltad az ő szorongatóinak jobbját, és megvidámítottad minden ellenségét.
43 і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
Még fegyverének élét is elvetted, és nem segítetted őt a harczban.
44 Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
Eltörlötted az ő fényességét, és az ő királyi székét a földre vetetted.
45 скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
Az ő ifjúságának napjait megrövidítetted, gyalázatot borítottál reá. (Szela)
46 Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
Meddig rejtegeted még magad, oh Uram, szüntelen, és ég a te haragod, mint a tűz?
47 Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
Emlékezzél meg rólam: mily rövid az élet! Mily semmire teremtetted te mind az embernek fiait!
48 Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol h7585)
Kicsoda oly erős, hogy éljen és ne lásson halált s megszabadítsa magát a Seolnak kezéből? (Szela) (Sheol h7585)
49 Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
Hol van a te előbbi kegyelmességed, Uram? Megesküdtél Dávidnak a te hűséges voltodra!
50 Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
Emlékezzél meg Uram a te szolgáidnak gyalázatjokról! hogy sok népnek gyalázatját hordozom keblemben,
51 якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
A melyekkel gyaláztak a te ellenségeid Uram, a melyekkel gyalázták a te felkentednek lépéseit.
52 Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!
Áldott legyen az Úr mindörökké! Ámen és Ámen.
