< Псалми 89 >
1 Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
Eine Unterweisung. Von Etan, dem Esrachiten: Die Gnadenerweisungen des HERRN will ich ewiglich besingen und seine Wahrheit mit meinem Munde verkündigen von Geschlecht zu Geschlecht.
2 Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
Und zwar sage ich: Auf ewig wird die Gnade gebaut, in den Himmeln bestätigst du deine Treue:
3 „Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
«Ich habe mit meinem Auserwählten einen Bund geschlossen, habe meinem Knecht David geschworen:
4 Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
Auf ewig will ich deinen Samen bestätigen und für alle Geschlechter bauen deinen Thron!» (Pause)
5 І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
Und die Himmel werden deine Wundertat preisen, o HERR, ja, deine Treue in der Gemeinde der Heiligen!
6 бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
Denn wer in den Wolken ist dem HERRN zu vergleichen, wer ist dem HERRN ähnlich unter den Göttersöhnen?
7 Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
Gott ist sehr schrecklich im Kreise der Heiligen und furchtbar über alle um ihn her.
8 Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
HERR, Gott der Heerscharen, wer ist mächtig wie du? Und deine Treue ist um dich her!
9 Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
Du herrschest über das stolze Meer; wenn sich seine Wellen erheben, so glättest du sie.
10 Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
Du hast Rahab wie einen Erschlagenen zermalmt, mit deinem starken Arm zerstreutest du deine Feinde.
11 Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
Dein ist der Himmel, dir gehört auch die Erde, der Weltkreis und was ihn erfüllt; du hast es alles gegründet.
12 Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
Norden und Süden hast du erschaffen, Tabor und Hermon jauchzen ob deines Namens.
13 Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
Du hast einen Arm voll Kraft, stark ist deine Hand, hoch erhoben deine Rechte.
14 Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
Recht und Gerechtigkeit sind deines Thrones Feste, Gnade und Treue gehen vor deinem Angesicht her.
15 Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
Wohl dem Volk, das den Jubelschall kennt! O HERR, im Lichte deines Angesichts werden sie wandeln.
16 Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
Ob deines Namens frohlocken sie allezeit und sind erhoben durch deine Gerechtigkeit;
17 бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
denn du bist ihr mächtiger Ruhm und durch deine Huld wird unser Horn erhöht.
18 бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
Denn vom HERRN kommt unser Schild und vom Heiligen Israels unser König.
19 Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
Damals redetest du durch ein Gesicht mit deinen Frommen und sprachst: «Ich habe die Hilfe einem Helden übertragen, einen Auserwählten aus dem Volk erhöht;
20 знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
ich habe meinen Knecht David gefunden und ihn mit meinem heiligen Öl gesalbt;
21 щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
meine Hand soll beständig mit ihm sein, und mein Arm soll ihn stärken.
22 Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
Kein Feind soll ihn überlisten und kein Ruchloser ihn unterdrücken;
23 — його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
sondern ich will seine Widersacher vor ihm zermalmen und seine Hasser schlagen;
24 Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
aber meine Treue und Gnade sollen mit ihm sein, und in meinem Namen soll sein Horn sich erheben.
25 і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
Und ich will seine Hand ins Meer tauchen und seine Rechte in die Ströme.
26 Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
Er wird zu mir rufen: Du bist mein Vater, mein Gott und der Fels meines Heils.
27 Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
Und ich will ihn zum Erstgeborenen machen, zum Höchsten der Könige auf Erden.
28 Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
Auf ewig bewahre ich ihm meine Gnade, und mein Bund soll ihm festbleiben.
29 і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
Und ich setze seinen Samen auf ewig ein und mache seinen Thron wie die Tage des Himmels.
30 Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
Wenn seine Söhne mein Gesetz verlassen und nicht in meinen Verordnungen wandeln,
31 коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
wenn sie meine Satzungen entheiligen und meine Gebote nicht beachten,
32 тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
so will ich ihre Sünden mit der Rute heimsuchen und ihre Missetat mit Schlägen;
33 А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
aber meine Gnade will ich ihm nicht entziehen und meine Treue nicht verleugnen;
34 не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
meinen Bund will ich nicht ungültig machen und nicht ändern, was über meine Lippen gekommen ist.
35 Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
Einmal habe ich bei meiner Heiligkeit geschworen; sollte ich David belügen?
36 повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
Sein Same soll ewig bleiben und sein Thron wie die Sonne vor mir;
37 як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
wie der Mond soll er ewig bestehen und wie der Zeuge in den Wolken zuverlässig sein!» (Pause)
38 А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
Und doch hast du verstoßen und verworfen und bist zornig geworden über deinen Gesalbten!
39 Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
Du verachtest den Bund deines Knechtes und trittst seine Krone zu Boden;
40 всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
du hast alle seine Mauern zerrissen und seine Festungen in Trümmer gelegt;
41 Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
es berauben ihn alle, die vorüberziehen, er ist seinen Nachbarn zum Gespött;
42 Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
du hast die rechte Hand seiner Widersacher erhöht, hast allen seinen Feinden Freude gemacht;
43 і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
du ließest zurückweichen sein scharfes Schwert und schenktest ihm keinen Sieg im Krieg;
44 Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
du hast seinem Glanz ein Ende gemacht und seinen Thron zu Boden gestürzt;
45 скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
du hast die Tage seiner Jugend verkürzt und ihn mit Schande bedeckt. (Pause)
46 Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
Wie lange, o HERR, willst du dich so verbergen? Soll dein Zorn stets wie Feuer brennen?
47 Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
Gedenke mein! Was ist das Leben? Warum willst du alle Menschenkinder vergeblich erschaffen haben?
48 Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol )
Wo ist einer, der den Tod nicht sähe und seine Seele erretten könnte von des Totenreichs Gewalt? (Pause) (Sheol )
49 Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
Wo sind, o Herr, deine frühern Gnadenerweise, die du dem David in deiner Treue zugeschworen hast?
50 Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
Gedenke, o Herr, der Schmach, die deinen Knechten angetan wird, daß ich in meinem Busen den Hohn der vielen Völker trage,
51 якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
womit deine Feinde dich, HERR, schmähen, womit sie schmähen die Fußstapfen deines Gesalbten!
52 Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!
Gepriesen sei der HERR ewiglich! Amen, Amen!