Псалми 89
1 Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
Ein Lehrgedicht von Ethan, dem Esrahiten. Die Gnadenerweise des HERRN will ich allzeit besingen,
2 Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
Denn du, Herr, hast verheißen: »Auf ewig soll der Gnadenbund aufgebaut sein« fest wie den Himmel hast du deine Treue gegründet –:
3 „Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
»Ich habe einen Bund geschlossen mit meinem Erwählten, habe David, meinem Knecht, geschworen:
4 Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
›Deinem Geschlecht will ich ewige Dauer verleihen und aufbaun deinen Thron für alle Zeiten.‹« (SELA)
5 І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
Da priesen die Himmel deine Wundertat, o HERR, dazu deine Treue in der Versammlung der Heiligen.
6 бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
Denn wer in der Wolkenhöhe kommt dem HERRN gleich, ist dem HERRN vergleichbar unter den Gottessöhnen,
7 Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
dem Gott, der gefürchtet ist im Kreise der Heiligen und furchtbar über alle um ihn her?
8 Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
HERR, du Gott der Heerscharen, wer ist dir gleich? Stark bist du, HERR, und deine Treue ist rings um dich her.
9 Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
Du herrschest über das Ungestüm des Meeres: erheben sich seine Wogen – du besänftigst sie.
10 Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
Du hast Rahab zermalmt wie einen Durchbohrten, deine Feinde mit deinem starken Arm zerstreut.
11 Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
Dein ist der Himmel, dein auch die Erde, der Erdkreis und seine Fülle – du hast sie gegründet;
12 Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
Norden und Süden – du hast sie geschaffen, der Thabor und Hermon bejubeln deinen Namen.
13 Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
Du hast einen Arm voll Heldenkraft: stark ist deine Hand, deine Rechte hoch erhoben.
14 Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
Gerechtigkeit und Recht sind deines Thrones Stützen, Gnade und Treue gehen vor dir her.
15 Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
Wohl dem Volk, das zu jubeln versteht, das, o HERR, im Licht deines Angesichts wandelt:
16 Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
ob deinem Namen frohlocken sie allezeit, ob deiner Gerechtigkeit sind sie hochgemut.
17 бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
Denn du bist ihr Ruhm und ihre Stärke, und durch deine Gnade ragt hoch unser Horn;
18 бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
denn dem HERRN gehört unser Schild und dem Heiligen Israels unser König.
19 Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
Damals hast du in einem Gesicht zu deinem Frommen gesprochen: »Ich habe die Hilfe einem Helden übertragen, einen Auserwählten über das Volk erhöht:
20 знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
ich habe David als meinen Knecht gefunden, mit meinem heiligen Öl ihn gesalbt,
21 щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
damit meine Hand beständig mit ihm sei und mein Arm ihm Stärke verleihe.
22 Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
Kein Feind soll ihn überlisten und kein Ruchloser ihn überwältigen;
23 — його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
nein, seine Gegner will ich vor ihm zerschmettern, und die ihn hassen, will ich niederschlagen.
24 Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
Doch mit ihm soll meine Treue und Gnade sein, durch meinen Namen soll sein Horn hoch ragen;
25 і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
ich will das Meer unter seine Hand tun und seine Rechte auf die Ströme legen.
26 Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
Er soll zu mir rufen: ›Mein Vater bist du, mein Gott und der Fels meines Heils!‹
27 Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
So will auch ich ihn zum Erstgeborenen machen, zum höchsten unter den Königen der Erde.
28 Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
Für immer will ich ihm meine Gnade bewahren, und mein Bund soll fest ihm bleiben;
29 і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
für immer will ich sein Geschlecht erhalten und seinen Thron, solange der Himmel steht.
30 Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
Wenn seine Söhne mein Gesetz verlassen und nicht in meinen Rechten wandeln,
31 коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
wenn sie meine Satzungen entweihen und meine Gebote nicht beachten:
32 тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
so werde ich zwar mit der Rute ihren Abfall strafen und ihre Übertretung mit Schlägen,
33 А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
doch meine Gnade will ich ihm nicht entziehen und meine Treue nimmer verleugnen;
34 не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
ich werde meinen Bund nicht entweihen und den Ausspruch meiner Lippen nicht ändern.
35 Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
Ein für allemal hab’ ich bei meiner Heiligkeit geschworen niemals werde ich David belügen –:
36 повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
›Sein Geschlecht soll ewig bestehn, sein Thron wie die Sonne vor mir,
37 як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
wie der Mond soll für immer er bleiben‹: der Zeuge in Wolkenhöhen ist treu!« (SELA)
38 А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
Und dennoch hast du verworfen und verstoßen, hast Zorn gegen deinen Gesalbten betätigt;
39 Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
du hast den Bund mit deinem Knecht gebrochen, seine Krone entweiht und zu Boden geschleudert;
40 всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
all seine Mauern hast du eingerissen, seine festen Plätze in Trümmer gelegt.
41 Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
Es plündern ihn alle, die des Weges ziehen, seinen Nachbarn ist er zum Spott geworden.
42 Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
Du hast den Arm seiner Dränger hoch erhoben und all seine Feinde mit Freude erfüllt;
43 і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
auch hast du rückwärts gewandt sein scharfes Schwert und im Krieg ihn nicht aufrecht gehalten (siegreich erhalten);
44 Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
du hast seinem Glanz ein Ende gemacht und seinen Thron zu Boden gestürzt;
45 скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
du hast die Tage seiner Jugend verkürzt, hast ihn mit Schande bedeckt. (SELA)
46 Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
Bis wann, HERR, willst du dich ganz verbergen? Bis wann soll lodern wie Feuer dein Zorn?
47 Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
Bedenke, wie kurz meine Lebenszeit ist, wie vergänglich du alle Menschenkinder geschaffen!
48 Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol h7585)
Wo ist ein Mensch, der leben bleibt und den Tod nicht sieht, seine Seele errettet vor des Totenreichs Macht? (Sheol h7585)
49 Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
Wo sind deine früheren Gnadenverheißungen, Allherr, die du David zugeschworen in deiner Treue?
50 Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
Gedenke, Allherr, der Schmach deiner Knechte, daß ich tragen muß in meinem Busen den Hohn von all den vielen Völkern,
51 якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
womit deine Feinde, o HERR, geschmäht uns haben, womit geschmäht sie haben die Fußstapfen
52 Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!
Gepriesen sei der HERR in Ewigkeit! Amen, ja Amen!
