Псалми 89
1 Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
Maskil d'Ethan Ezrahite. Je chanterai les bontés de l'Eternel à toujours; je manifesterai de ma bouche ta fidélité d'âge en âge.
2 Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
Car j'ai dit: ta bonté continue à toujours, [comme] les cieux, tu as établi en eux ta fidélité [quand tu as dit]:
3 „Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
J'ai traité alliance avec mon élu, j'ai fait serment à David mon serviteur, [en disant]:
4 Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
J'établirai ta race à toujours, et j'affermirai ton trône d'âge en âge; (Sélah)
5 І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
Et les cieux célèbrent tes merveilles, ô Eternel! ta fidélité aussi [est] célébrée dans l'assemblée des Saints.
6 бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
Car qui est-ce au-dessus des nues qui soit égal à l'Eternel? Qui est semblable à l'Eternel entre les fils des forts?
7 Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
Le [Dieu] Fort se rend extrêmement terrible dans le Conseil secret des Saints, il est plus redouté que tous ceux qui sont à l'entour de lui.
8 Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
Ô Eternel Dieu des armées, qui est semblable à toi, puissant Eternel? aussi ta fidélité est à l'entour de toi.
9 Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
Tu as puissance sur l'élévation des flots de la mer; quand ses vagues s'élèvent, tu les fais rabaisser.
10 Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
Tu as abattu Rahab comme un homme blessé à mort; tu as dissipé tes ennemis par le bras de ta force.
11 Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
A toi sont les cieux, à toi aussi est la terre; tu as fondé la terre habitable, et tout ce qui est en elle.
12 Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
Tu as créé l'Aquilon et le Midi; Tabor et Hermon se réjouissent en ton Nom.
13 Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
Tu as un bras puissant, ta main est forte, et ta droite est haut élevée.
14 Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
La justice et l'équité sont la base de ton trône; la gratuité et la vérité marchent devant ta face.
15 Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
Ô que bienheureux est le peuple qui sait ce que c'est que du cri de réjouissance! Ils marcheront, ô Eternel! à la clarté de ta face.
16 Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
Ils s'égayeront tout le jour en ton Nom, et ils se glorifieront de ta justice.
17 бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
Parce que tu es la gloire de leur force; et notre pouvoir est distingué par ta faveur.
18 бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
Car notre bouclier est l'Eternel, et notre Roi est le Saint d'Israël.
19 Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
Tu as autrefois parlé en vision touchant ton bien-aimé, et tu as dit: J'ai ordonné mon secours en faveur d'un homme vaillant; j'ai élevé l'élu d'entre le peuple.
20 знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
J'ai trouvé David mon serviteur, je l'ai oint de ma sainte huile;
21 щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
Ma main sera ferme avec lui, et mon bras le renforcera.
22 Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
L'ennemi ne le rançonnera point, et l'inique ne l'affligera point;
23 — його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
Mais je froisserai devant lui ses adversaires, et je détruirai ceux qui le haïssent.
24 Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
Ma fidélité et ma bonté seront avec lui; et sa gloire sera élevée en mon Nom.
25 і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
Et je mettrai sa main sur la mer, et sa droite sur les fleuves.
26 Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
Il m'invoquera, [disant: ] Tu es mon Père; mon [Dieu] Fort, et le Rocher de ma délivrance.
27 Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
Aussi je l'établirai l'aîné [et] le souverain sur les Rois de la terre.
28 Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
Je lui garderai ma bonté à toujours, et mon alliance lui sera assurée.
29 і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
Je rendrai éternelle sa postérité, et je ferai que son trône sera comme les jours des cieux.
30 Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
Mais si ses enfants abandonnent ma Loi, et ne marchent point selon mes ordonnances;
31 коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
S'ils violent mes statuts, et qu'ils ne gardent point mes commandements;
32 тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
Je visiterai de verge leur transgression, et de plaie leur iniquité.
33 А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
Mais je ne retirerai point de lui ma bonté, et je ne lui fausserai point ma foi.
34 не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
Je ne violerai point mon alliance, et je ne changerai point ce qui est sorti de mes lèvres.
35 Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
J'ai une fois juré par ma sainteté; (si je mens jamais à David; )
36 повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
Que sa race sera à toujours, et que son trône sera comme le soleil, en ma présence:
37 як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
Qu'il sera affermi à toujours comme la lune; et il y en aura dans les cieux un témoin certain; (Sélah)
38 А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
Néanmoins tu l'as rejeté, et l'as dédaigné; tu t'es mis en grande colère contre ton Oint.
39 Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
Tu as rejeté l'alliance faite avec ton serviteur; tu as souillé sa couronne, [en la jetant] par terre.
40 всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
Tu as rompu toutes ses cloisons; tu as mis en ruine ses forteresses.
41 Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
Tous ceux qui passaient par le chemin l'ont pillé; il a été mis en opprobre à ses voisins.
42 Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
Tu as élevé la droite de ses adversaires, tu as réjoui tous ses ennemis.
43 і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
Tu as aussi émoussé la pointe de son épée, et tu ne l'as point redressé en la bataille.
44 Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
Tu as fait cesser sa splendeur, et tu as jeté par terre son trône.
45 скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
Tu as abrégé les jours de sa jeunesse, [et] l'as couvert de honte; (Sélah)
46 Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
Jusques à quand, ô Eternel? te cacheras-tu à jamais? ta fureur s'embrasera-t-elle comme un feu?
47 Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
Souviens-toi de combien petite durée je suis; pourquoi aurais-tu créé en vain tous les fils des hommes?
48 Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol h7585)
Qui est l'homme qui vivra, et ne verra point la mort, et qui garantira son âme de la main du sépulcre? (Sélah) (Sheol h7585)
49 Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
Seigneur, où sont tes bontés précédentes lesquelles tu as jurées à David sur ta fidélité?
50 Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
Seigneur! souviens-toi de l'opprobre de tes serviteurs, [et comment] je porte dans mon sein [l'opprobre qui nous a été fait] par tous les grands peuples,
51 якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
[L'opprobre] dont tes ennemis ont diffamé, ô Eternel! dont ils ont diffamé les traces de ton Oint.
52 Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!
Béni soit à toujours l'Eternel; Amen! Oui, Amen!
