Псалми 89
1 Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
The lernyng of Ethan, Ezraite. I schal synge with outen ende; the mercies of the Lord. In generacioun and in to generacioun; Y schal telle thi treuthe with my mouth.
2 Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
For thou seidist, With outen ende merci schal be bildid in heuenes; thi treuthe schal be maad redi in tho.
3 „Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
I disposide a testament to my chosun men; Y swoor to Dauid, my seruaunt,
4 Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
Til in to with outen ende I schal make redi thi seed. And Y schal bilde thi seete; in generacioun, and in to generacioun.
5 І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
Lord, heuenes schulen knouleche thi merueilis; and thi treuthe in the chirche of seyntis.
6 бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
For who in the cloudis schal be maad euene to the Lord; schal be lijk God among the sones of God?
7 Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
God, which is glorified in the counsel of seyntis; is greet, and dreedful ouere alle that ben in his cumpas.
8 Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
Lord God of vertues, who is lijk thee? Lord, thou art miyti, and thi treuthe is in thi cumpas.
9 Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
Thou art Lord of the power of the see; forsothe thou aswagist the stiryng of the wawis therof.
10 Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
Thou madist lowe the proude, as woundid; in the arm of thi vertu thou hast scaterid thin enemyes.
11 Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
Heuenes ben thin, and erthe is thin; thou hast foundid the world, and the fulnesse therof;
12 Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
thou madist of nouyt the north and the see. Thabor and Hermon schulen make ful out ioye in thi name;
13 Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
thin arm with power. Thin hond be maad stidefast, and thi riythond be enhaunsid;
14 Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
riytfulnesse and doom is the makyng redy of thi seete. Merci and treuthe schulen go bifore thi face;
15 Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
blessid is the puple that kan hertli song. Lord, thei schulen go in the liyt of thi cheer;
16 Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
and in thi name thei schulen make ful out ioye al dai; and thei schulen be enhaunsid in thi riytfulnesse.
17 бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
For thou art the glorie of the vertu of hem; and in thi good plesaunce oure horn schal be enhaunsid.
18 бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
For oure takyng vp is of the Lord; and of the hooli of Israel oure kyng.
19 Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
Thanne thou spakist in reuelacioun to thi seyntis, and seidist, Y haue set help in the myyti; and Y haue enhaunsid the chosun man of my puple.
20 знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
I foond Dauid, my seruaunt; Y anoyntide hym with myn hooli oile.
21 щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
For myn hond schal helpe him; and myn arm schal conferme hym.
22 Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
The enemye schal no thing profite in him; and the sone of wickidnesse schal not `ley to, for to anoye him.
23 — його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
And Y schal sle hise enemyes fro his face; and Y schal turne in to fliyt hem that haten hym.
24 Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
And my treuthe and mercy schal be with him; and his horn schal be enhaunsid in my name.
25 і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
And Y schal sette his hond in the see; and his riyt hoond in flodis.
26 Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
He schal inwardli clepe me, Thou art my fadir; my God, and the vptaker of myn heelthe.
27 Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
And Y schal sette him the firste gendrid sone; hiyer than the kyngis of erthe.
28 Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
With outen ende Y schal kepe my merci to hym; and my testament feithful to him.
29 і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
And Y schal sette his seed in to the world of world; and his trone as the daies of heuene.
30 Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
Forsothe if hise sones forsaken my lawe; and goen not in my domes.
31 коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
If thei maken vnhooli my riytfulnessis; and kepen not my comaundementis.
32 тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
I schal visite in a yerde the wickidnessis of hem; and in betyngis the synnes of hem.
33 А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
But Y schal not scatere my mercy fro hym; and in my treuthe Y schal not anoye hym.
34 не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
Nethir Y schal make vnhooli my testament; and Y schal not make voide tho thingis that comen forth of my lippis.
35 Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
Onys Y swoor in myn hooli;
36 повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
Y schal not lie to Dauid, his seed schal dwelle with outen ende.
37 як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
And his trone as sunne in my siyt, and as a perfit mone with outen ende; and a feithful witnesse in heuene.
38 А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
But thou hast put awei, and hast dispisid; and hast dilaied thi crist.
39 Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
Thou hast turned awei the testament of thi seruaunt; thou madist vnhooli his seyntuarie in erthe.
40 всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
Thou distriedist alle the heggis therof; thou hast set the stidefastnesse therof drede.
41 Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
Alle men passynge bi the weie rauyschiden him; he is maad schenschipe to hise neiyboris.
42 Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
Thou hast enhaunsid the riythond of men oppressinge him; thou hast gladid alle hise enemyes.
43 і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
Thou hast turned awei the help of his swerd; and thou helpidist not hym in batel.
44 Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
Thou destriedist him fro clensing; and thou hast hurtlid doun his seete in erthe.
45 скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
Thou hast maad lesse the daies of his time; thou hast bisched him with schenschip.
46 Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
Lord, hou longe turnest thou awei in to the ende; schal thin ire brenne out as fier?
47 Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
Bithenke thou what is my substaunce; for whether thou hast ordeyned veynli alle the sones of men?
48 Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol h7585)
Who is a man, that schal lyue, and schal not se deth; schal delyuere his soule fro the hond of helle? (Sheol h7585)
49 Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
Lord, where ben thin elde mercies; as thou hast swore to Dauid in thi treuthe?
50 Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
Lord, be thou myndeful of the schenschipe of thi seruauntis, of many hethene men; whiche Y helde togidere in my bosum.
51 якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
Whiche thin enemyes, Lord, diden schenschipfuli; for thei dispisiden the chaungyng of thi crist.
52 Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!
Blessid be the Lord with outen ende; be it don, be it don.
