Псалми 89
1 Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
“A psalm of Ethan, the Ezrahite.” I will sing of the mercies of the LORD for ever; With my mouth will I make known thy faithfulness to all generations!
2 Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
For I know that thy mercy endureth for ever; Thou hast established thy truth like the heavens.
3 „Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
“I have made a covenant with my chosen; I have sworn to David, my servant:
4 Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
Thy family I will establish for ever, And build up thy throne to all generations.” (Pause)
5 І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
The heavens shall praise thy wonders, O LORD! And the assembly of the holy ones thy truth!
6 бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
Who in the heavens can be compared to Jehovah? Who is like Jehovah among the sons of God?
7 Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
A God greatly to be feared in the assembly of the holy ones, And to be had in reverence above all who are around him?
8 Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
O Jehovah, God of hosts! Who is mighty like thee, O Jehovah? And thy faithfulness is round about thee.
9 Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
Thou rulest the raging of the sea; When the waves thereof rise, thou stillest them!
10 Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
Thou didst break Rahab in pieces, as one that is slain; Thou didst scatter thine enemies with thy mighty arm.
11 Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
The heavens are thine; thine also is the earth; The world and all that is therein, thou didst found them.
12 Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
The North and the South were created by thee; Tabor and Hermon rejoice in thy name.
13 Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
Thine is a mighty arm; Strong is thy hand, and high thy right hand.
14 Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
Justice and equity are the foundation of thy throne; Mercy and truth go before thy face.
15 Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
Happy the people that know the trumpet's sound! They walk, O LORD! in the light of thy countenance;
16 Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
In thy name they daily rejoice, And in thy righteousness they glory!
17 бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
For thou art the glory of their strength; Yea, through thy favor our horn exalteth itself!
18 бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
For from Jehovah is our shield, And from the Holy One of Israel is our king.
19 Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
Once thou spakest in a vision to thy holy one, And saidst, —”I have laid help on one that is mighty; I have exalted one chosen from the people;
20 знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
I have found David, my servant; With my holy oil have I anointed him.
21 щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
With him shall my hand be established, And my arm shall strengthen him.
22 Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
The enemy shall not have power over him, Nor shall the unrighteous man oppress him.
23 — його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
For I will beat down his foes before him, And overthrow them that hate him.
24 Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
My faithfulness and mercy shall be with him, And through my name shall his horn be exalted.
25 і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
I will extend his hand to the sea, And his right hand to the rivers.
26 Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
He shall say to me, 'Thou art my father, My God, and the rock of my salvation!'
27 Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
I will also make him my first-born, Highest of the kings of the earth.
28 Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
My mercy I will continue to him for ever; My covenant with him shall be steadfast.
29 і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
I will make his family to endure for ever; And his throne shall be as lasting as the heavens.
30 Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
Should his children forsake my law, And walk not in my statutes,
31 коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
Should they break my commandments, And observe not my precepts,
32 тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
I will punish their transgressions with a rod, And their iniquity with stripes.
33 А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
But my kindness will I not withdraw from him, Nor suffer my faithfulness to fail.
34 не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
I will not break my covenant, Nor alter what hath gone from my lips.
35 Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
Once have I sworn in my holiness, That I will not be false unto David.
36 повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
His family shall endure for ever, And his throne as the sun before me.
37 як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
It shall be established for ever like the moon; Like the faithful witness in the sky.”
38 А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
But now thou forsakest and abhorrest, And art angry with, thine anointed.
39 Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
Thou hast made void the covenant with thy servant; Thou hast cast his crown to the ground.
40 всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
Thou hast broken down all his hedges; Thou hast brought his strongholds to ruin.
41 Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
All who pass by plunder him; He is a reproach to his neighbors.
42 Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
Thou hast lifted up the right hand of his enemies; Thou hast made all his adversaries to rejoice.
43 і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
Yea, thou hast turned the edge of his sword, And made him unable to stand in battle.
44 Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
Thou hast brought his glory to an end, And hast cast down his throne to the ground.
45 скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
Thou hast shortened the days of his youth; Thou hast covered him with shame.
46 Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
How long, O LORD! wilt thou hide thyself for ever? How long shall thine anger burn like fire?
47 Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
Remember how short is my life, To what frailty thou hast created all men!
48 Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol h7585)
What man liveth, and seeth not death? Who can deliver himself from the underworld? (Sheol h7585)
49 Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
Where, Lord, is thy former loving-kindness Which thou didst swear to David in thy truth?
50 Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
Remember, O Lord! the reproach of thy servants, How I bear in my bosom the taunts of all the many nations,
51 якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
With which thine enemies have reproached me, O LORD! With which they have reproached the footsteps of thine anointed!
52 Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!
[Praised be Jehovah for ever! Amen, yea, amen!]
