Псалми 89
1 Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
Maschil of Ethan the Ezrahite. I will sing of the mercies of the LORD for ever; to all generations will I make known Thy faithfulness with my mouth.
2 Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
For I have said: 'For ever is mercy built; in the very heavens Thou dost establish Thy faithfulness.
3 „Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
I have made a covenant with My chosen, I have sworn unto David My servant:
4 Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
For ever will I establish thy seed, and build up thy throne to all generations.' (Selah)
5 І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
So shall the heavens praise Thy wonders, O LORD, Thy faithfulness also in the assembly of the holy ones.
6 бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
For who in the skies can be compared unto the LORD, who among the sons of might can be likened unto the LORD,
7 Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
A God dreaded in the great council of the holy ones, and feared of all them that are about Him?
8 Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
O LORD God of hosts, who is a mighty one, like unto Thee, O LORD? And Thy faithfulness is round about Thee.
9 Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
Thou rulest the proud swelling of the sea; when the waves thereof arise, Thou stillest them.
10 Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
Thou didst crush Rahab, as one that is slain; Thou didst scatter Thine enemies with the arm of Thy strength.
11 Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
Thine are the heavens, Thine also the earth; the world and the fulness thereof, Thou hast founded them.
12 Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
The north and the south, Thou hast created them; Tabor and Hermon rejoice in Thy name.
13 Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
Thine is an arm with might; strong is Thy hand, and exalted is Thy right hand.
14 Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
Righteousness and justice are the foundation of Thy throne; mercy and truth go before Thee.
15 Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
Happy is the people that know the joyful shout; they walk, O LORD, in the light of Thy countenance.
16 Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
In Thy name do they rejoice all the day; and through Thy righteousness are they exalted.
17 бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
For Thou art the glory of their strength; and in Thy favour our horn is exalted.
18 бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
For of the LORD is our shield; and the Holy One of Israel is our king.
19 Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
Then Thou spokest in vision to Thy godly ones, and saidst: 'I have laid help upon one that is mighty; I have exalted one chosen out of the people.
20 знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
I have found David My servant; with My holy oil have I anointed him;
21 щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
With whom My hand shall be established; Mine arm also shall strengthen him.
22 Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
The enemy shall not exact from him; nor the son of wickedness afflict him.
23 — його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
And I will beat to pieces his adversaries before him, and smite them that hate him.
24 Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
But My faithfulness and My mercy shall be with him; and through My name shall his horn be exalted.
25 і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
I will set his hand also on the sea, and his right hand on the rivers.
26 Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
He shall call unto Me: Thou art my Father, my God, and the rock of my salvation.
27 Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
I also will appoint him first-born, the highest of the kings of the earth.
28 Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
For ever will I keep for him My mercy, and My covenant shall stand fast with him.
29 і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
His seed also will I make to endure for ever, and his throne as the days of heaven.
30 Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
If his children forsake My law, and walk not in Mine ordinances;
31 коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
If they profane My statutes, and keep not My commandments;
32 тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
Then will I visit their transgression with the rod, and their iniquity with strokes.
33 А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
But My mercy will I not break off from him, nor will I be false to My faithfulness.
34 не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
My covenant will I not profane, nor alter that which is gone out of My lips.
35 Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
Once have I sworn by My holiness: Surely I will not be false unto David;
36 повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
His seed shall endure for ever, and his throne as the sun before Me.
37 як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
It shall be established for ever as the moon; and be stedfast as the witness in sky.' (Selah)
38 А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
But Thou hast cast off and rejected, Thou hast been wroth with Thine anointed.
39 Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
Thou hast abhorred the covenant of Thy servant; Thou hast profaned his crown even to the ground.
40 всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
Thou hast broken down all his fences; Thou hast brought his strongholds to ruin.
41 Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
All that pass by the way spoil him; he is become a taunt to his neighbours.
42 Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
Thou hast exalted the right hand of his adversaries; Thou hast made all his enemies to rejoice.
43 і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
Yea, Thou turnest back the edge of his sword, and hast not made him to stand in the battle.
44 Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
Thou hast made his brightness to cease, and cast his throne down to the ground.
45 скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
The days of his youth hast Thou shortened; Thou hast covered him with shame. (Selah)
46 Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
How long, O LORD, wilt Thou hide Thyself for ever? How long shall Thy wrath burn like fire?
47 Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
O remember how short my time is; for what vanity hast Thou created all the children of men!
48 Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol h7585)
What man is he that liveth and shall not see death, that shall deliver his soul from the power of the grave? (Selah) (Sheol h7585)
49 Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
Where are Thy former mercies, O Lord, which Thou didst swear unto David in Thy faithfulness?
50 Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
Remember, Lord, the taunt of Thy servants; how I do bear in my bosom the taunt of so many peoples;
51 якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
Wherewith Thine enemies have taunted, O LORD, wherewith they have taunted the footsteps of Thine anointed.
52 Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!
Blessed be the LORD for evermore. Amen, and Amen.
