Псалми 89
1 Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
Of understanding, for Ethan the Ezrahite. The mercies of the Lord I will sing for ever. I will shew forth thy truth with my mouth to generation and generation.
2 Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
For thou hast said: Mercy shall be built up for ever in the heavens: thy truth shall be prepared in them.
3 „Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
I have made a covenant with my elect: I have sworn to David my servant:
4 Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
Thy seed will I settle for ever. And I will build up thy throne unto generation and generation.
5 І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
The heavens shall confess thy wonders, O Lord: and thy truth in the church of the saints.
6 бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
For who in the clouds can be compared to the Lord: or who among the sons of God shall be like to God?
7 Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
God, who is glorified in the assembly of the saints: great and terrible above all them that are about him.
8 Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
O Lord God of hosts, who is like to thee? thou art mighty, O Lord, and thy truth is round about thee.
9 Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
Thou rulest the power of the sea: and appeasest the motion of the waves thereof.
10 Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
Thou hast humbled the proud one, as one that is slain: with the arm of thy strength thou hast scattered thy enemies.
11 Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
Thine are the heavens, and thine is the earth: the world and the fulness thereof thou hast founded:
12 Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
The north and the sea thou hast created. Thabor and Hermon shall rejoice in thy name:
13 Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
Thy arm is with might. Let thy hand be strengthened, and thy right hand exalted:
14 Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
Justice and judgment are the preparation of thy throne. Mercy and truth shall go before thy face:
15 Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
Blessed is the people that knoweth jubilation. They shall walk, O Lord, in the light of thy countenance:
16 Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
And in thy name they shall rejoice all the day, and in thy justice they shall be exalted.
17 бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
For thou art the glory of their strength: and in thy good pleasure shall our horn be exalted.
18 бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
For our protection is of the Lord, and of our king the holy one of Israel.
19 Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
Then thou spokest in a vision to thy saints, and saidst: I have laid help upon one that is mighty, and have exalted one chosen out of my people.
20 знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
I have found David my servant: with my holy oil I have anointed him.
21 щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
For my hand shall help him: and my arm shall strengthen him.
22 Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
The enemy shall have no advantage over him: nor the son of iniquity have power to hurt him.
23 — його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
And I will cut down his enemies before his face; and them that hate him I will put to flight.
24 Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
And my truth and my mercy shall be with him: and in my name shall his horn be exalted.
25 і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
And I will set his hand in the sea; and his right hand in the rivers.
26 Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
He shall cry out to me: Thou art my father: my God, and the support of my salvation.
27 Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
And I will make him my firstborn, high above the kings of the earth.
28 Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
I will keep my mercy for him for ever: and my covenant faithful to him.
29 і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
And I will make his seed to endure for evermore: and his throne as the days of heaven.
30 Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
And if his children forsake my law, and walk not in my judgments:
31 коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
If they profane my justices: and keep not my commandments:
32 тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
I will visit their iniquities with a rod: and their sins with stripes.
33 А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
But my mercy I will not take away from him: nor will I suffer my truth to fail.
34 не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
Neither will I profane my covenant: and the words that proceed from my mouth I will not make void.
35 Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
Once have I sworn by my holiness: I will not lie unto David:
36 повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
His seed shall endure for ever.
37 як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
And his throne as the sun before me: and as the moon perfect for ever, and a faithful witness in heaven.
38 А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
But thou hast rejected and despised: thou hast been angry with thy anointed.
39 Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
Thou hast overthrown the covenant of thy servant: thou hast profaned his sanctuary on the earth.
40 всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
Thou hast broken down all his hedges: thou hast made his strength fear.
41 Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
All that pass by the way have robbed him: he is become a reproach to his neighbours.
42 Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
Thou hast set up the right hand of them that oppress him: thou hast made all his enemies to rejoice.
43 і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
Thou hast turned away the help of his sword; and hast not assisted him in battle.
44 Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
Thou hast made his purification to cease: and thou hast cast his throne down to the ground.
45 скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
Thou hast shortened the days of his time: thou hast covered him with confusion.
46 Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
How long, O Lord, turnest thou away unto the end? shall thy anger burn like fire?
47 Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
Remember what my substance is for hast thou made all the children of men in vain?
48 Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol h7585)
Who is the man that shall live, and not see death: that shall deliver his soul from the hand of hell? (Sheol h7585)
49 Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
Lord, where are thy ancient mercies, according to what thou didst swear to David in thy truth?
50 Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
Be mindful, O Lord, of the reproach of thy servants (which I have held in my bosom) of many nations:
51 якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
Wherewith thy enemies have reproached, O Lord; wherewith they have reproached the change of thy anointed.
52 Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!
Blessed be the Lord for evermore. So be it. So be it.
