Псалми 89
1 Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
[A Psalm] of instruction for Aetham the Israelite. I will sing of your mercies, O Lord, for ever: I will declare your truth with my mouth to all generations.
2 Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
For you have said, Mercy shall be built up for ever: your truth shall be established in the heavens.
3 „Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
I made a covenant with my chosen ones, I sware to David my servant.
4 Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
I will establish your seed for ever, and build up your throne to all generations. (Pause)
5 І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
The heavens shall declare your wonders, O Lord; and your truth in the assembly of the saints.
6 бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
For who in the heavens shall be compared to the Lord? and who shall be likened to the Lord amongst the sons of God?
7 Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
God is glorified in the council of the saints; great and terrible towards all that are round about him.
8 Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
O Lord God of hosts, who is like to you? you are mighty, O Lord, and your truth is round about you.
9 Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
You rule the power of the sea; and you calm the tumult of its waves.
10 Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
You has brought down the proud as one that is slain; and with the arm of your power you has scattered your enemies.
11 Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
The heavens are your, and the earth is your: you have founded the world, and the fullness of it.
12 Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
You have created the north and the west: Thabor and Hermon shall rejoice in your name.
13 Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
Your is the mighty arm: let your hand be strengthened, let your right hand be exalted.
14 Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
Justice and judgement are the establishment of your throne: mercy and truth shall go before your face.
15 Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
Blessed is the people that knows the joyful sound: they shall walk, O Lord, in the light of your countenance.
16 Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
And in your name shall they rejoice all the day: and in your righteousness shall they be exalted.
17 бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
For you are the boast of their strength; and in your good pleasure shall our horn be exalted,
18 бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
for [our] help is of the Lord; and of the Holy One of Israel, our king.
19 Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
Then you spoke in vision to your children, and said, I have laid help on a mighty one; I have exalted one chosen out of my people.
20 знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
I have found David my servant; I have anointed him by [my] holy mercy.
21 щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
For my hand shall support him; and mine arm shall strengthen him.
22 Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
The enemy shall have no advantage against him; and the son of transgression shall not hurt him again.
23 — його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
And I will hew down his foes before him, and put to flight those that hate him.
24 Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
But my truth and my mercy shall be with him; and in my name shall his horn be exalted.
25 і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
And I will set his hand in the sea, and his right hand in the rivers.
26 Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
He shall call upon me, [saying], You are my Father, my God, and the helper of my salvation.
27 Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
And I will make him [my] firstborn, higher than the kings of the earth.
28 Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
I will keep my mercy for him for ever, and my covenant [shall be] firm with him.
29 і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
And I will establish his seed for ever and ever, and his throne as the days of heaven.
30 Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
If his children should forsake my law, and walk not in my judgements;
31 коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
if they should profane my ordinances, and not keep my commandments;
32 тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
I will visit their transgressions with a rod, and their sins with scourges.
33 А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
But my mercy I will not utterly remove from him, nor wrong my truth.
34 не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
Neither will I by any means profane my covenant; and I will not make void the things that proceed out of my lips.
35 Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
Once have I sworn by my holiness, that I will not lie to David.
36 повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
His see shall endure for ever, and his throne as the sun before me;
37 як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
and as the moon [that is] established for ever, and as the faithful witness in heaven. (Pause)
38 А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
But you have cast off and set at nothing, you has rejected your anointed.
39 Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
You have overthrown the covenant of your servant; you has profaned his sanctuary, [casting it] to the ground.
40 всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
You have broken down all his hedges; you have made his strong holds a terror.
41 Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
All that go by the way have spoiled him: he is become a reproach to his neighbours.
42 Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
You have exalted the right hand of his enemies; you have made all his enemies to rejoice.
43 і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
You have turned back the help of his sword, and have not helped him in the battle.
44 Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
You have deprived him of glory: you have broken down his throne to the ground.
45 скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
You have shortened the days of his throne: you have poured shame upon him. (Pause)
46 Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
How long, O Lord, will you turn away, for ever? shall your anger flame out as fire?
47 Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
Remember what my being is: for have you created all the sons of men in vain?
48 Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol h7585)
What man is there who shall live, and not see death? shall [any one] deliver his soul from the hand of Hades? (Pause) (Sheol h7585)
49 Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
Where are your ancient mercies, O Lord, which you sware to David in your truth?
50 Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
Remember, O Lord, the reproach of your servants, which I have borne in my bosom, [even the reproach] of many nations;
51 якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
wherewith your enemies have reviled, O Lord: wherewith they have reviled the recompense of your anointed.
52 Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!
Blessed be the Lord for ever. So be it, so be it.
