Псалми 83
1 Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
Pesem in psalm Asafu. O Bog, ne molči, ne delaj se gluhega, in ne mirúj, o Bog mogočni!
2 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
Ker glej, neprijatelji tvoji ropotajo, in sovražniki tvoji dvigujejo glavo.
3 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
Zoper ljudstvo tvoje prekanjeno delajo naklep; in posvetujejo se zoper skrite tvoje.
4 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
Rekoč: Dejte, potrebimo jih, da ne bodejo narod, da se ne bode več imenovalo ime Izraelovo.
5 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
Ker naklep so storili z enakimi srci; zoper tebe so sklenili zavezo.
6 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
Šatori Idumejcev in Izmaeličanov, Moabljani in Agarenci;
7 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
Gebaljani in Amonjani in Amalečani; Palestinjani s Tira prebivalci.
8 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
Tudi Asirijan se jim je pridružil; roka so sinovom Lotovim.
9 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
Stóri jim kakor Madijanom, kakor Sisaru, kakor Jabinu ob potoku Kisonu,
10 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
Ki so bili pokončani pri Endoru; postali so zemlje gnoj.
11 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
Naredi njih plemenitnike same kakor Oreba, in kakor Zeba; kakor Zebaha in Salmuna vse njih poglavarje,
12 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
Kateri pravijo: Pridobimo prebivališča Božja.
13 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
Bog moj, naredi jih kakor kolo, kakor pleve pred vetrom.
14 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
Kakor ogenj požiga gozd, in kakor plamen vnema gore,
15 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
Tako jih pódi z viharjem svojim; in z vrtincem svojim jih preplaši.
16 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
Sè sramoto napolni njih obličje; da se bode iskalo ime tvoje, o Gospod.
17 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
Rudečica naj jih oblije, in zbegajo naj se večno; sramujejo se naj in poginejo;
18 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
Da se spozná, da si ti, kateremu edinemu je ime Gospod, vzvišen nad vesoljno zemljo.
