Псалми 83
1 Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
Pieśń i psalm Asafa. Boże, nie milcz; nie bądź głuchy i bezczynny, Boże!
2 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
Bo oto burzą się twoi wrogowie, a ci, którzy cię nienawidzą, podnoszą głowę.
3 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
Przeciwko twemu ludowi knują spisek i naradzali się przeciw tym, których ochraniasz;
4 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
Mówiąc: Chodźcie, wytępmy ich, niech nie będą narodem, żeby więcej nie wspominano imienia Izraela.
5 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
Zmówili się bowiem jednomyślnie, przeciwko tobie zawarli przymierze:
6 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
Namioty Edomitów i Izmaelitów, Moab i Hagaryci;
7 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
Gebal, Ammon i Amalek; Filistyni z mieszkańcami Tyru.
8 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
Także Assur przyłączył się do nich, wsparł [swym] ramieniem synów Lota. (Sela)
9 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
Uczyń im [tak], jak Midianitom, jak Syserze, jak Jabinowi nad potokiem Kiszon;
10 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
Którzy zostali wytępieni w Endor, stali się jak gnój dla ziemi.
11 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
Z ich dostojnikami postąp jak z Orebem i Zeebem, jak z Zebachem i Salmunną, ze wszystkimi ich książętami;
12 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
[Którzy] mówili: Weźmy w posiadanie przybytki Boże.
13 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
Mój Boże, uczyń ich jak koło i jak źdźbło na wietrze.
14 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
Jak ogień, który pali las, i jak płomień, [który] wypala góry;
15 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
Tak ty ich ścigaj swoją nawałnicą i swoją burzą zatrwóż ich.
16 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
Okryj ich twarze hańbą, aby szukali twego imienia, PANIE!
17 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
Niech się zawstydzą i zatrwożą na wieki, niech się okryją hańbą i zginą.
18 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
Niech poznają, że jedynie ty, którego imię jest PAN, ty jesteś Najwyższy ponad całą ziemią.
