Псалми 83
1 Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
Ein song, ein salme av Asaf. Gud, teg ikkje! haldt deg ikkje still og roleg, Gud!
2 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
For sjå, dine fiendar bråkar, og dei som hatar deg, lyfter hovudet!
3 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
Mot ditt folk legg dei sløge råder, og dei samråder seg mot deim som du tek vare på.
4 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
Dei segjer: «Kom, lat oss rydja deim ut, so dei ikkje lenger er eit folk! og Israels namn skal ingen meir koma i hug!»
5 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
For dei hev av hjarta samrådt seg, mot deg gjeng dei i pakt.
6 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
Edoms tjeld og ismaelitarne, Moab og hagarenarne,
7 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
Gebal og Ammon og Amalek, Filistarland med deim som bur i Tyrus.
8 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
Ogso Assur hev gjenge i lag med deim, han låner sin arm til Lots søner. (Sela)
9 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
Gjer med deim som med Midjan! som med Sisera, som med Jabin ved Kisons bekk!
10 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
Dei vart øydelagde ved En-Dor, dei vart til møk på marki.
11 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
Far med deim, deira fremste menner, som med Oreb og Ze’eb, og med alle deira hovdingar som med Zebah og Salmunna!
12 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
deim som segjer: «Lat oss hertaka Guds bustader!»
13 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
Min Gud, gjer deim som ein dustkvervel, som agner for vinden!
14 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
Lik ein eld som brenn ein skog, lik ein loge som set eld på fjell,
15 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
soleis forfylgje du deim med din storm og skræme deim med ditt uver!
16 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
Fyll deira andlit med skam, at dei må søkja ditt namn, Herre!
17 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
Lat deim skjemmast og skræmast æveleg og alltid, lat dei verta skjemde og ganga til grunnar!
18 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
Og lat deim få vita, at einast du hev namnet Herre, den Høgste yver heile jordi!
