Псалми 83
1 Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
Asafa dziesma. Ak Dievs, neciet klusu, neesi kā mēms un nekavējies, ak stiprais Dievs!
2 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
Jo redzi, Tavi ienaidnieki trako un Tavi nīdētāji paceļ galvu.
3 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
Tie ņēmās viltīgus padomus pret Taviem ļaudīm un sarunājās pret tiem, ko Tu glabā.
4 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
Tie saka tā: nāciet, izdeldēsim tos, ka tie vairs nav tauta, un ka Israēla vārds vairs netop pieminēts.
5 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
Jo no sirds tie kopā ir sarunājušies un derību pret Tevi derējuši,
6 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
Edoma un Ismaēliešu teltis, Moabs un Hagarieši,
7 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
Ģebals, Amons un Amaleks, Fīlisti ar Tirus iedzīvotājiem.
8 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
Arī Asurs stāv viņiem klāt un ir Lata bērniem par elkoni. (Sela)
9 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
Dari tiem kā Midijanam, kā Siseram, kā Jabinam pie Kisones upes.
10 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
Tie ir samaitāti Endorā un palikuši zemei par mēsliem.
11 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
Dari tos un viņu lielos kungus tā kā Orebu un Zebu, un visus viņu virsniekus kā Zebahu un Calmunu,
12 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
Kas sacīja: ņemsim to jauko Dieva zemi sev par mantu.
13 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
Mans Dievs, dari tos par viesuli, par pelavām vēja priekšā.
14 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
Tā kā uguns mežu sadedzina, un kā liesma kalnus iededzina;
15 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
Tāpat dzenies tiem pakaļ ar Savu vētru un iztrūcini tos ar Savām aukām.
16 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
Pildi viņu vaigus ar kaunu, ka tie, Kungs, meklē Tavu Vārdu.
17 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
Lai tie top kaunā un iztrūcinājās mūžīgi mūžam un kļūst apkaunoti un iet bojā.
18 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
Lai tie atzīst, ka Tu vien ar Savu Vārdu esi Tas Kungs, tas Visuaugstākais pār visu pasauli.
