Псалми 83
1 Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
Canticum Psalmi Asaph. [Deus, quis similis erit tibi? ne taceas, neque compescaris, Deus:
2 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
quoniam ecce inimici tui sonuerunt, et qui oderunt te extulerunt caput.
3 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
Super populum tuum malignaverunt consilium, et cogitaverunt adversus sanctos tuos.
4 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
Dixerunt: Venite, et disperdamus eos de gente, et non memoretur nomen Israël ultra.
5 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
Quoniam cogitaverunt unanimiter; simul adversum te testamentum disposuerunt:
6 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
tabernacula Idumæorum et Ismahelitæ, Moab et Agareni,
7 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
Gebal, et Ammon, et Amalec; alienigenæ cum habitantibus Tyrum.
8 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
Etenim Assur venit cum illis: facti sunt in adjutorium filiis Lot.
9 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
Fac illis sicut Madian et Sisaræ, sicut Jabin in torrente Cisson.
10 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
Disperierunt in Endor; facti sunt ut stercus terræ.
11 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
Pone principes eorum sicut Oreb, et Zeb, et Zebee, et Salmana: omnes principes eorum,
12 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
qui dixerunt: Hæreditate possideamus sanctuarium Dei.
13 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
Deus meus, pone illos ut rotam, et sicut stipulam ante faciem venti.
14 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
Sicut ignis qui comburit silvam, et sicut flamma comburens montes,
15 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
ita persequeris illos in tempestate tua, et in ira tua turbabis eos.
16 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
Imple facies eorum ignominia, et quærent nomen tuum, Domine.
17 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
Erubescant, et conturbentur in sæculum sæculi, et confundantur, et pereant.
18 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
Et cognoscant quia nomen tibi Dominus: tu solus Altissimus in omni terra.]
