Псалми 83
1 Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
Ének; Aszáf zsoltára. Isten, ne vesztegelj, ne hallgass és ne nyugodjál, Isten!
2 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
Mert ímé, háborognak ellenségeid, s gyűlölőid fejöket emelik.
3 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
Néped ellen álnok tanácsot gondolnak s védenczeid ellen terveket szőnek.
4 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
Ezt mondják: Jertek, veszessük el őket, hogy ne legyenek nemzet, hogy ne emlegessék többé Izráel nevét!
5 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
Mert tanácskoztak együtt, egy szívvel; szövetséget kötöttek ellened:
6 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
Az Edomiták és Ismáeliták sátrai, a Moábiták és Hagarénusok;
7 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
A Gebaliták, Ammoniták és Amálekiták, a Filiszteusok Tyrus lakosaival együtt.
8 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
Az asszir is szövetkezett velök, segítőjévé lettek a Lót fiainak. (Szela)
9 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
Úgy bánj velök, mint Midjánnal, mint Siserával, mint Jábinnal a Kison patakjánál!
10 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
A kik elvesztek vala Endornál, és a föld szemetjévé lőnek.
11 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
Tedd őket, fejedelmöket olyanokká, mint Orebet s mint Zeébet, Zebahot és Szalmunát, minden felkentjökkel,
12 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
A kik ezt mondták: Foglaljuk el magunknak az Isten hajlékait!
13 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
Én Istenem! Tedd őket olyanokká, a milyen a porfelhő, és a milyen a polyva a szél előtt;
14 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
Olyanokká, mint a tűz, a mely meggyújtja az erdőt, és mint a láng, a mely elégeti a hegyeket.
15 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
Így kergesd őket a te szélvészeddel, és forgószeleddel így rettentsd őket!
16 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
Töltsd el orczájukat gyalázattal, hogy keressék Uram a te nevedet!
17 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
Szégyenüljenek meg és rémüljenek el örökké, és piruljanak és pusztuljanak,
18 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
Hogy megtudják, hogy te, a kinek neve Jehova, egymagad vagy felséges Isten az egész földön.
