Псалми 83
1 Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
Ének, zsoltár Ászáftól. Isten, ne legyen nyugtod, ne hallgass s ne légy csendes, Isten!
2 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
Mert íme ellenségeid zúgnak és gyűlölőid fölemelték fejüket.
3 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
Néped ellen ravaszul tanakodnak és tanácskoznak oltalmazottjaid ellen.
4 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
Azt mondták: jertek, semmisítsük meg őket a nemzetek sorából, hogy többé ne említtessék Izraél neve!
5 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
Mert egy szívvel tanácskoztak egyaránt, ellened szövetséget kötnek:
6 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
Edóm sátrai, meg az ismaeliták, Móáb és a hágáriak,
7 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
Gebál és Ammón és Amálék, Peléset Czórnak lakóival együtt.
8 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
Assúr is csatlakozott hozzájuk, karjukká lettek Lót fiainak. Széla.
9 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
Tégy velük mint Midjánnal, mint Szíszerával, mint Jábinnal Kisón patakjánál!
10 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
Megsemmisültek Endórban, trágyájává lettek a földnek.
11 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
Tedd őket, nemeseiket, olyanokká mint Órébet és Zeébet, és mint Zébachot és Czalmunnát mind a fejedelmeiket.
12 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
Akik azt mondták: foglaljuk el magunknak Isten hajlékait!
13 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
Istenem, tedd őket olyanokká mint a porforgatagot, mint a tarlót a szél előtt!
14 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
Mint tűz, mely erdőt éget, és mint a láng, mely föllobbant hegyeket.
15 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
Úgy üldözd őket viharoddal, és szélvészeddel rémítsd el.
16 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
Töltsd el arczukat szégyennel, hogy keressék nevedet, oh Örökkévaló!
17 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
szégyenüljenek meg és rémüljenek el örökké, piruljanak és vesszenek el!
18 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
S tudják meg, hogy te, meg neved, oh Örökkévaló egyedül vagy, a legfelső az egész föld fölött.
