Псалми 83
1 Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
Ein Lied. Ein Psalm Asafs.
2 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
Elohim, schaue nicht ruhig zu, / Schweige doch nicht und raste nicht, Gott!
3 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
Denn sieh, deine Feinde toben, / Und deine Hasser erheben das Haupt.
4 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
Wider dein Volk ersinnen sie listigen Anschlag, / Beraten sich gegen die, die du bewahrst.
5 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
"Auf", sagen sie, "laßt uns als Volk sie vernichten, / Daß Israels Name für immer verschwinde!"
6 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
Denn einmütig haben sie sich beraten, / Wider dich einen Bund geschlossen:
7 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
Edoms Zelte, die Ismaeliter, / Moab und die Hagriter,
8 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
Gebâl und Ammon und Amalek, / Die Philister samt denen zu Tyrus.
9 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
Auch Assur hat sich zu ihnen gesellt, / Es leiht seinen Arm den Söhnen Lots. (Sela)
10 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
Tu ihnen so wie Midian, / Wie Sisera, wie Jabin am Bache Kison!
11 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
Sie wurden bei Endor vertilgt, / Wurden Dünger auf Ackerland.
12 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
Ihre Edlen mache wie Oreb und Seeb, / wie Sébach und Zalmúnna all ihre Fürsten,
13 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
Weil sie gesprochen: "Wir wollen für uns / Einnehmen die Auen Gottes."
14 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
Mein Gott, mache sie wie Laub, / Wie Stoppeln, die der Wind wegtreibt,
15 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
Wie Feuer, das einen Wald verbrennt, / Wie die Flamme, die Berge entzündet!
16 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
Verfolge sie so mit deinem Sturm, / Und mit deiner Windsbraut schrecke sie!
17 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
Mach ihr Antlitz voll Schmach, / Damit sie nach deinem Namen fragen, o Jahwe!
18 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
Sie sollen zuschanden werden, erschrecken für immer, / Erröten vor Scham und vergehen! Dann laß sie erkennen, daß du, des Name Jahwe heißt, / Allein der Höchste bist auf der ganzen Erde.
