Псалми 83
1 Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
O Dieu, ne garde pas le silence! Ne sois pas sourd et ne reste pas dans le repos, ô Dieu!
2 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
Car voici, tes ennemis s'agitent, et ceux qui te haïssent ont levé la tête.
3 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
Ils font contre ton peuple d'astucieux complots, et se concertent contre ceux que tu protèges.
4 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
Venez, disent-ils, faisons-les disparaître d'entre les nations, et qu'on ne parle plus du nom d'Israël.
5 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
Car ils ont conspiré d'un même cœur, ils forment une alliance contre toi;
6 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
Les tentes d'Édom et les Ismaélites, Moab et les Hagaréniens;
7 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
Guébal, Ammon et Amalek, les Philistins avec les habitants de Tyr.
8 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
Assur aussi se joint à eux; ils prêtent leur bras aux enfants de Lot. (Sélah)
9 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
Fais-leur comme à Madian; comme à Sisera, comme à Jabin au torrent de Kisson;
10 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
Qui furent détruits à Endor, et servirent de fumier à la terre.
11 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
Rends-les, rends leurs princes semblables à Oreb et à Zéeb; et tous leurs rois à Zébach et à Tsalmuna.
12 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
Car ils disent: Emparons-nous des demeures de Dieu!
13 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
Mon Dieu, rends-les semblables au tourbillon, au chaume emporté par le vent.
14 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
Comme le feu dévore la forêt, comme la flamme embrase les montagnes,
15 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
Ainsi poursuis-les de ta tempête, épouvante-les par ton ouragan.
16 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
Remplis leur face d'ignominie, et qu'ils cherchent ton nom, ô Éternel!
17 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
Qu'ils soient honteux, qu'ils soient épouvantés à jamais, qu'ils soient rendus confus et qu'ils périssent!
18 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
Et qu'ils connaissent que toi seul, qui t'appelles l'Éternel, tu es le souverain de toute la terre.
