< Псалми 83 >
1 Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
Cantique et Psaume d'Asaph. O Dieu, qui sera semblable à toi? Ne garde point le silence, ô Dieu, ne te tiens pas en repos.
2 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
Car voilà que tes ennemis ont crié, et que ceux qui te haïssent ont levé la tête.
3 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
Ils ont formé de perfides conseils, ils ont conspiré contre tes saints;
4 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
Ils ont dit: Venez, et bouleversons-les; qu'ils ne soient plus une nation, et que l'on ne se souvienne plus du nom d'Israël.
5 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
Ils ont délibéré unanimement; ils ont fait ensemble alliance contre toi:
6 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
Les tentes des Iduméens, et les Ismaélites, et Moab, et les Agaréniens,
7 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
Et Gébal, et Ammon, et Amalec, et les étrangers avec les habitants de Tyr;
8 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
Assur aussi est venu avec eux; ils sont les champions des fils de Lot.
9 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
Fais-leur comme à Madian et Sisara, et comme à Jabin au torrent de Cison.
10 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
Ils furent détruits à Endor; ils devinrent comme le fumier de la terre.
11 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
Traite leurs princes comme Oreb et Zeb, et Zébée et Salmana, tous leurs princes,
12 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
Qui ont dit: Possédons en héritage le sanctuaire de Dieu.
13 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
Mon Dieu, fais qu'ils soient comme une roue, comme la paille devant la face du vent.
14 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
Tel un feu brûle la forêt; telle une flamme incendie les montagnes:
15 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
Ainsi tu les poursuis de ta tempête, et tu les trouble en ta colère.
16 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
Remplis leur face d'ignominie, et ils cherchent ton nom, Seigneur.
17 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
Qu'ils rougissent de honte et soient remplis de trouble dans les siècles des siècles; qu'ils soient confondus, et qu'ils périssent.
18 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
Et qu'ils connaissent que ton nom est le Seigneur, et que seul tu es le Très-Haut sur toute la terre.