Псалми 83
1 Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
Laulu, Aasafin virsi. Jumala, älä ole niin ääneti, älä ole vaiti, älä ole, Jumala, niin hiljaa.
2 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
Sillä, katso, sinun vihollisesi pauhaavat, ja sinun vihaajasi nostavat päätänsä.
3 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
Heillä on kavalat hankkeet sinun kansaasi vastaan, ja he pitävät neuvoa sinun suojattejasi vastaan.
4 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
He sanovat: "Tulkaa, hävittäkäämme heidät olemasta kansa, niin ettei Israelin nimeä enää muisteta".
5 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
Sillä he neuvottelevat keskenään yksimielisesti, he tekevät liiton sinua vastaan:
6 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
Edomin teltat ja ismaelilaiset, Mooab ja hagrilaiset,
7 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
Gebal, Ammon ja Amalek, Filistea ynnä Tyyron asukkaat.
8 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
Myös Assur on liittynyt heihin, nämä ovat käsivartena Lootin lapsilla. (Sela)
9 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
Tee heille, niinkuin teit Midianille, niinkuin Siiseralle, niinkuin Jaabinille Kiison-joen rannalla.
10 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
Heidät tuhottiin Eendorissa, he joutuivat lannaksi maahan.
11 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
Anna heidän ylhäisillensä käydä, niinkuin kävi Oorebille ja Seebille, ja kaikille heidän ruhtinaillensa niinkuin Seballe ja Salmunnalle,
12 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
koska he sanovat: "Anastakaamme itsellemme Jumalan asunnot".
13 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
Jumalani, tee heidät lentäviksi lehdiksi, kuiviksi korsiksi tuulen viedä.
14 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
Niinkuin kulovalkea metsää polttaa, niinkuin liekit kärventävät vuoria,
15 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
niin aja sinä heitä rajuilmallasi ja kauhistuta heitä tuulispäälläsi.
16 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
Täytä heidän kasvonsa häpeällä, että he etsisivät sinun nimeäsi, Herra.
17 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
Joutukoot häpeään ja kauhistukoot ikuisesti, tulkoot häpeään ja hukkukoot.
18 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
Ja tulkoot tuntemaan, että sinun ainoan nimi on Herra, että sinä olet Korkein kaikessa maassa.
