Псалми 83
1 Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
“A psalm of Asaph.” O God! keep not silence! Hold not thy peace, and be not still, O God!
2 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
For, lo! thine enemies roar, And they who hate thee lift up their heads.
3 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
For they form secret plots against thy people, And consult together against thy chosen ones.
4 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
“Come,” say they, “let us blot them out from the number of the nations, That the name of Israel may no more be remembered!”
5 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
With one consent they consult together, Against thee do they form a league, —
6 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
The tents of Edom and the Ishmaelites, Of Moab and the Hagarenes,
7 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
Gebal and Ammon and Amalek, The Philistines, with the inhabitants of Tyre.
8 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
The Assyrians also are joined with them; They lend their strength to the children of Lot.
9 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
Do to them as to the Midianites, As to Sisera, as to Jabin at the brook Kison,
10 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
Who perished at Endor, And were trampled like dung to the earth.
11 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
Make their chiefs like Oreb and Zeeb; Yea, all their princes as Zeba and Zalmunna!
12 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
Who say, “Let us seize on God's habitations!”
13 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
Make them, O my God! like whirling chaff; Like stubble before the wind!
14 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
As fire consumeth the forest, And as flame setteth the mountains in a blaze,
15 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
So pursue them with thy tempest, And terrify them with thy storm!
16 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
Cover their faces with shame, That they may seek thy name, O LORD!
17 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
Let them be confounded! Yea, let them be put to shame, and perish!
18 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
That they may know that thy name alone is Jehovah; That thou art the Most High over all the earth.
