Псалми 83
1 Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
A Song; a Psalm of Asaph. O God, keep not silence; hold not thy peace, and be not still, O God:
2 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
For behold, thine enemies make a tumult; and they that hate thee lift up the head.
3 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
They take crafty counsel against thy people, and consult against thy hidden ones:
4 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
They say, Come, and let us cut them off from being a nation, and let the name of Israel be mentioned no more.
5 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
For they have consulted together with one heart: they have made an alliance together against thee.
6 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
The tents of Edom and the Ishmaelites, Moab and the Hagarites;
7 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
Gebal, and Ammon, and Amalek; Philistia, with the inhabitants of Tyre;
8 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
Asshur also is joined with them: they are an arm to the sons of Lot. (Selah)
9 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
Do unto them as to Midian; as to Sisera, as to Jabin, at the torrent of Kishon:
10 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
Who were destroyed at Endor; they became as dung for the ground.
11 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
Make their nobles as Oreb and as Zeeb; and all their chiefs as Zebah and as Zalmunna.
12 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
For they have said, Let us take to ourselves God's dwelling-places in possession.
13 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
O my God, make them like a whirling thing, like stubble before the wind.
14 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
As fire burneth a forest, and as the flame setteth the mountains on fire,
15 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
So pursue them with thy tempest, and terrify them with thy whirlwind.
16 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
Fill their faces with shame, that they may seek thy name, O Jehovah.
17 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
Let them be put to shame and be dismayed for ever, and let them be confounded and perish:
18 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
That they may know that thou alone, whose name is Jehovah, art the Most High over all the earth.
