Псалми 83
1 Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
A Song of a Psalm for Asaph. O God, who shall be compared to you? be not silent, neither be still, O God.
2 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
For behold, your enemies have made a noise; and they that hate you have lifted up the head.
3 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
Against your people they have craftily imagined a device, and have taken counsel against your saints.
4 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
They have said, Come, and let us utterly destroy them out of the nation; and let the name of Israel be remembered no more at all.
5 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
For they have taken counsel together with one consent: they have made a confederacy against you;
6 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
even the tents of the Idumeans, and the Ismaelites; Moab, and the Agarenes;
7 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
Gebal, and Ammon, and Amalec; the Philistines also, with them that dwell at Tyre.
8 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
Yes, Assur too is come with them: they have become a help to the children of Lot. (Pause)
9 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
Do you to them as to Madiam, and to Sisera; as to Jabin at the brook of Kison.
10 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
They were utterly destroyed at Aendor: they became as dung for the earth.
11 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
Make their princes as Oreb and Zeb, and Zebee and Salmana; [even] all their princes:
12 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
who said, let us take to ourselves the altar of God as an inheritance.
13 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
O my God, make them as a wheel; as stubble before the face of the wind.
14 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
As fire which shall burn up a wood, as the flame may consume the mountains;
15 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
so shall you persecute them with your tempest, and trouble them in your anger.
16 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
Fill their faces with dishonour; so shall they seek your name, O Lord.
17 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
Let them be ashamed and troubled for evermore; yes, let them be confounded and destroyed.
18 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
And let them know that your name is Lord; that you alone are Most High over all the earth.
