Псалми 83
1 Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
A song. A Psalm of Asaph. O God, be not silent; be not speechless; be not still, O God.
2 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
See how Your enemies rage, how Your foes have reared their heads.
3 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
With cunning they scheme against Your people and conspire against those You cherish,
4 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
saying, “Come, let us erase them as a nation; may the name of Israel be remembered no more.”
5 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
For with one mind they plot together, they form an alliance against You—
6 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
the tents of Edom and the Ishmaelites, of Moab and the Hagrites,
7 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
of Gebal, Ammon, and Amalek, of Philistia with the people of Tyre.
8 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
Even Assyria has joined them, lending strength to the sons of Lot.
9 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
Do to them as You did to Midian, as to Sisera and Jabin at the River Kishon,
10 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
who perished at Endor and became like dung on the ground.
11 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
Make their nobles like Oreb and Zeeb, and all their princes like Zebah and Zalmunna,
12 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
who said, “Let us possess for ourselves the pastures of God.”
13 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
Make them like tumbleweed, O my God, like chaff before the wind.
14 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
As fire consumes a forest, as a flame sets the mountains ablaze,
15 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
so pursue them with Your tempest, and terrify them with Your storm.
16 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
Cover their faces with shame, that they may seek Your name, O LORD.
17 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
May they be ever ashamed and terrified; may they perish in disgrace.
18 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
May they know that You alone, whose name is the LORD, are Most High over all the earth.
