< Псалми 81 >
1 Для дириґента хору. На ґітійськім знарядді. Аса́фів. Співайте Богові, нашій тверди́ні, покли́куйте Богові Якова,
På Gittith, till att föresjunga, Assaphs. Sjunger Gudi gladeliga, den vår starkhet är; fröjdens Jacobs Gudi.
2 заспівайте пісню, і заграйте на бу́бні, на ци́трі приємній із гу́слами,
Tager Psalmer, och för hit trummor, lusteliga harpor med psaltare.
3 засурмі́ть у сурму́ в новомі́сяччя, на по́вні в день нашого свята,
Blåser med basuner i nymånaden, i våra löfhyddohögtid.
4 бо це право Ізраїлеві, Зако́н Бога Якова!
Ty detta är en sed i Israel, och en Jacobs Guds rätt.
5 На сві́дчення в Йо́сипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
Det hafver han till ett vittnesbörd satt i Joseph, då de utur Egypti land drogo, och främmande tungomål hört hade;
6 „Раме́на його Я звільнив з тягару́, від коша́ його ру́ки звільнились.
Och jag deras axlar ifrån bördone friade, och deras händer vid krukorna qvitta vordo.
7 Ти був кликав у недолі, — й я ви́дер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громові́м, Я ви́пробував був тебе над водою Мери́ви. (Се́ла)
Då du åkallade mig i nödene, halp jag dig ut, och bönhörde dig, då tordönen öfverföll dig; och försökte dig vid trätovattnet. (Sela)
8 Слухай же ти, Мій наро́де, і хай Я засві́дчу тобі, о Ізраїлю, — коли б ти послухав Мене:
Hör, mitt folk, jag vill betyga ibland dig; Israel, du skall höra mig;
9 нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
Att ibland dig ingen annar Gud är, och du ingen främmande Gud tillbeder.
10 Я — Господь, Бог твій, що з кра́ю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста — і Я їх напо́вню!
Jag är Herren din Gud, som dig utur Egypti land fört hafver. Låt din mun vidt upp, låt mig uppfylla honom.
11 Але́ Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною Ізра́їль, —
Men mitt folk hörde intet mina röst, och Israel är intet om mig.
12 і Я їх пустив ради впе́ртости їхнього серця, — нехай вони йдуть за своїми пора́дами!
Så hafver jag låtit dem uti deras hjertas sinne, att de måga vandra efter sitt råd.
13 Коли б Мій наро́д був послухав Мене, коли б був Ізраїль ходив по доро́гах Моїх,
Om mitt folk ville mig hörsamt vara, och Israel på minom vägom gå,
14 ще мало — і Я похили́в би був їхніх ворогів, і руку Свою поверну́в би був Я на проти́вників їхніх!
Så ville jag snart nederlägga deras fiendar, och vända mina hand emot deras motståndare.
15 Ненави́сники Господа йому б покори́лись, — і був би навіки їхній час,
Och de som Herran hata, skulle fela uppå honom; men deras tid skulle evinnerliga vara,
16 і Я жи́ром пшениці його годува́в би, і медом із скелі тебе б насища́в!“
Och jag skulle spisa dem med bästa hvete, och mätta dem med hannog utu hälleberget.