Псалми 81
1 Для дириґента хору. На ґітійськім знарядді. Аса́фів. Співайте Богові, нашій тверди́ні, покли́куйте Богові Якова,
Cantád a Dios nuestra fortaleza: cantád con júbilo al Dios de Jacob.
2 заспівайте пісню, і заграйте на бу́бні, на ци́трі приємній із гу́слами,
Tomád la canción, y dad al adufe: a la arpa de alegría, con el salterio.
3 засурмі́ть у сурму́ в новомі́сяччя, на по́вні в день нашого свята,
Tocád la trompeta en la nueva luna, en el día señalado: en el día de nuestra solemnidad.
4 бо це право Ізраїлеві, Зако́н Бога Якова!
Porque estatuto es de Israel: juicio del Dios de Jacob.
5 На сві́дчення в Йо́сипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
Por testimonio en José le ha constituido, cuando salió sobre la tierra de Egipto: donde oí lenguaje que no entendía.
6 „Раме́на його Я звільнив з тягару́, від коша́ його ру́ки звільнились.
Quité entonces su hombro de debajo de la carga: sus manos se quitaron de las ollas.
7 Ти був кликав у недолі, — й я ви́дер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громові́м, Я ви́пробував був тебе над водою Мери́ви. (Се́ла)
En la angustia llamaste, y yo te libré; te respondí en el secreto del trueno; te probé sobre las aguas de Meriba. (Selah)
8 Слухай же ти, Мій наро́де, і хай Я засві́дчу тобі, о Ізраїлю, — коли б ти послухав Мене:
Oye, pueblo mío, y protestarte he: Israel, si me oyeres;
9 нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
No habrá en ti dios ajeno: ni te encorvarás a dios extraño.
10 Я — Господь, Бог твій, що з кра́ю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста — і Я їх напо́вню!
Yo soy Jehová tu Dios, que te hice subir de la tierra de Egipto: ensancha tu boca, y henchirla he.
11 Але́ Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною Ізра́їль, —
Mas mi pueblo no oyó mi voz: e Israel no me quiso a mí.
12 і Я їх пустив ради впе́ртости їхнього серця, — нехай вони йдуть за своїми пора́дами!
Y dejélos a la dureza de su corazón; caminaron en sus consejos.
13 Коли б Мій наро́д був послухав Мене, коли б був Ізраїль ходив по доро́гах Моїх,
¡O si mi pueblo me oyera, si Israel anduviera en mis caminos!
14 ще мало — і Я похили́в би був їхніх ворогів, і руку Свою поверну́в би був Я на проти́вників їхніх!
En nada derribara yo a sus enemigos: y volviera mi mano sobre sus adversarios.
15 Ненави́сники Господа йому б покори́лись, — і був би навіки їхній час,
Los aborrecedores de Jehová le hubieran mentido: y el tiempo de ellos fuera para siempre.
16 і Я жи́ром пшениці його годува́в би, і медом із скелі тебе б насища́в!“
Y Dios le hubiera mantenido de grosura de trigo: y de miel de la piedra te hubiera hartado.
