Псалми 81
1 Для дириґента хору. На ґітійськім знарядді. Аса́фів. Співайте Богові, нашій тверди́ні, покли́куйте Богові Якова,
Radujte se Bogu, koji nam daje krjepost; poklikujte Bogu Jakovljevu.
2 заспівайте пісню, і заграйте на бу́бні, на ци́трі приємній із гу́слами,
Podignite pjesme, dajte bubanj, slatke gusle sa psaltirom.
3 засурмі́ть у сурму́ в новомі́сяччя, на по́вні в день нашого свята,
Trubite o mijeni u trubu, o uštapu radi praznika našega.
4 бо це право Ізраїлеві, Зако́н Бога Якова!
Jer je taki zakon u Izrailja, naredba od Boga Jakovljeva.
5 На сві́дчення в Йо́сипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
Za svjedoèanstvo postavi Josifu ovo, kad iðaše na zemlju Misirsku. Jezik, kojega ne znah, èuh:
6 „Раме́на його Я звільнив з тягару́, від коша́ його ру́ки звільнились.
“Uklonio sam ramena njegova od bremena, ruke njegove oprostiše se kotarica.
7 Ти був кликав у недолі, — й я ви́дер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громові́м, Я ви́пробував був тебе над водою Мери́ви. (Се́ла)
U nevolji si me zazvao, i izbavih te, usliših te usred groma, na vodi Merivi iskušah te.
8 Слухай же ти, Мій наро́де, і хай Я засві́дчу тобі, о Ізраїлю, — коли б ти послухав Мене:
Slušaj, narode moj, i zasvjedoèiæu ti, Izrailju, o kad bi me poslušao:
9 нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
Da ne bude u tebe tuðega Boga, i Bogu stranome nemoj se klanjati.
10 Я — Господь, Бог твій, що з кра́ю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста — і Я їх напо́вню!
Ja sam Gospod, Bog tvoj, koji sam te izveo iz zemlje Misirske; otvori usta svoja, i ja æu ih napuniti.
11 Але́ Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною Ізра́їль, —
Ali ne posluša narod moj glasa mojega, Izrailj ne mari za me.
12 і Я їх пустив ради впе́ртости їхнього серця, — нехай вони йдуть за своїми пора́дами!
I ja ih pustih na volju srca njihova, neka hode po svojim mislima.
13 Коли б Мій наро́д був послухав Мене, коли б був Ізраїль ходив по доро́гах Моїх,
O kad bi narod moj slušao mene, i sinovi Izrailjevi hodili putovima mojim!
14 ще мало — і Я похили́в би був їхніх ворогів, і руку Свою поверну́в би був Я на проти́вників їхніх!
Brzo bih pokorio neprijatelje njihove, i na protivnike njihove digao bih ruku svoju;
15 Ненави́сники Господа йому б покори́лись, — і був би навіки їхній час,
Koji mrze na Gospoda, bili bi im pokorni, i dobri dani njihovi bili bi dovijeka;
16 і Я жи́ром пшениці його годува́в би, і медом із скелі тебе б насища́в!“
Najboljom bi pšenicom hranio njih, i medom bih iz kamena sitio ih.”
