Псалми 81
1 Для дириґента хору. На ґітійськім знарядді. Аса́фів. Співайте Богові, нашій тверди́ні, покли́куйте Богові Якова,
In finem, pro torcularibus. Psalmus ipsi Asaph. [Exsultate Deo adjutori nostro; jubilate Deo Jacob.
2 заспівайте пісню, і заграйте на бу́бні, на ци́трі приємній із гу́слами,
Sumite psalmum, et date tympanum; psalterium jucundum cum cithara.
3 засурмі́ть у сурму́ в новомі́сяччя, на по́вні в день нашого свята,
Buccinate in neomenia tuba, in insigni die solemnitatis vestræ:
4 бо це право Ізраїлеві, Зако́н Бога Якова!
quia præceptum in Israël est, et judicium Deo Jacob.
5 На сві́дчення в Йо́сипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
Testimonium in Joseph posuit illud, cum exiret de terra Ægypti; linguam quam non noverat, audivit.
6 „Раме́на його Я звільнив з тягару́, від коша́ його ру́ки звільнились.
Divertit ab oneribus dorsum ejus; manus ejus in cophino servierunt.
7 Ти був кликав у недолі, — й я ви́дер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громові́м, Я ви́пробував був тебе над водою Мери́ви. (Се́ла)
In tribulatione invocasti me, et liberavi te. Exaudivi te in abscondito tempestatis; probavi te apud aquam contradictionis.
8 Слухай же ти, Мій наро́де, і хай Я засві́дчу тобі, о Ізраїлю, — коли б ти послухав Мене:
Audi, populus meus, et contestabor te. Israël, si audieris me,
9 нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
non erit in te deus recens, neque adorabis deum alienum.
10 Я — Господь, Бог твій, що з кра́ю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста — і Я їх напо́вню!
Ego enim sum Dominus Deus tuus, qui eduxi te de terra Ægypti. Dilata os tuum, et implebo illud.
11 Але́ Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною Ізра́їль, —
Et non audivit populus meus vocem meam, et Israël non intendit mihi.
12 і Я їх пустив ради впе́ртости їхнього серця, — нехай вони йдуть за своїми пора́дами!
Et dimisi eos secundum desideria cordis eorum; ibunt in adinventionibus suis.
13 Коли б Мій наро́д був послухав Мене, коли б був Ізраїль ходив по доро́гах Моїх,
Si populus meus audisset me, Israël si in viis meis ambulasset,
14 ще мало — і Я похили́в би був їхніх ворогів, і руку Свою поверну́в би був Я на проти́вників їхніх!
pro nihilo forsitan inimicos eorum humiliassem, et super tribulantes eos misissem manum meam.
15 Ненави́сники Господа йому б покори́лись, — і був би навіки їхній час,
Inimici Domini mentiti sunt ei, et erit tempus eorum in sæcula.
16 і Я жи́ром пшениці його годува́в би, і медом із скелі тебе б насища́в!“
Et cibavit eos ex adipe frumenti, et de petra melle saturavit eos.]
