Псалми 81
1 Для дириґента хору. На ґітійськім знарядді. Аса́фів. Співайте Богові, нашій тверди́ні, покли́куйте Богові Якова,
Al maestro del coro. Su «I torchi...». Di Asaf. Esultate in Dio, nostra forza, acclamate al Dio di Giacobbe.
2 заспівайте пісню, і заграйте на бу́бні, на ци́трі приємній із гу́слами,
Intonate il canto e suonate il timpano, la cetra melodiosa con l'arpa.
3 засурмі́ть у сурму́ в новомі́сяччя, на по́вні в день нашого свята,
Suonate la tromba nel plenilunio, nostro giorno di festa.
4 бо це право Ізраїлеві, Зако́н Бога Якова!
Questa è una legge per Israele, un decreto del Dio di Giacobbe.
5 На сві́дчення в Йо́сипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
Lo ha dato come testimonianza a Giuseppe, quando usciva dal paese d'Egitto. Un linguaggio mai inteso io sento:
6 „Раме́на його Я звільнив з тягару́, від коша́ його ру́ки звільнились.
«Ho liberato dal peso la sua spalla, le sue mani hanno deposto la cesta.
7 Ти був кликав у недолі, — й я ви́дер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громові́м, Я ви́пробував був тебе над водою Мери́ви. (Се́ла)
Hai gridato a me nell'angoscia e io ti ho liberato, avvolto nella nube ti ho dato risposta, ti ho messo alla prova alle acque di Meriba.
8 Слухай же ти, Мій наро́де, і хай Я засві́дчу тобі, о Ізраїлю, — коли б ти послухав Мене:
Ascolta, popolo mio, ti voglio ammonire; Israele, se tu mi ascoltassi!
9 нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
Non ci sia in mezzo a te un altro dio e non prostrarti a un dio straniero.
10 Я — Господь, Бог твій, що з кра́ю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста — і Я їх напо́вню!
Sono io il Signore tuo Dio, che ti ho fatto uscire dal paese d'Egitto; apri la tua bocca, la voglio riempire.
11 Але́ Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною Ізра́їль, —
Ma il mio popolo non ha ascoltato la mia voce, Israele non mi ha obbedito.
12 і Я їх пустив ради впе́ртости їхнього серця, — нехай вони йдуть за своїми пора́дами!
L'ho abbandonato alla durezza del suo cuore, che seguisse il proprio consiglio.
13 Коли б Мій наро́д був послухав Мене, коли б був Ізраїль ходив по доро́гах Моїх,
Se il mio popolo mi ascoltasse, se Israele camminasse per le mie vie!
14 ще мало — і Я похили́в би був їхніх ворогів, і руку Свою поверну́в би був Я на проти́вників їхніх!
Subito piegherei i suoi nemici e contro i suoi avversari porterei la mia mano.
15 Ненави́сники Господа йому б покори́лись, — і був би навіки їхній час,
I nemici del Signore gli sarebbero sottomessi e la loro sorte sarebbe segnata per sempre;
16 і Я жи́ром пшениці його годува́в би, і медом із скелі тебе б насища́в!“
li nutrirei con fiore di frumento, li sazierei con miele di roccia».
