Псалми 81
1 Для дириґента хору. На ґітійськім знарядді. Аса́фів. Співайте Богові, нашій тверди́ні, покли́куйте Богові Якова,
Dem Vorsänger. Auf der Gittit. Von Asaph. Jubelt Gott, der unsre Stärke ist, jauchzet dem Gott Jakobs!
2 заспівайте пісню, і заграйте на бу́бні, на ци́трі приємній із гу́слами,
Stimmt ein Lied an und nehmt die Pauke zur Hand, die liebliche Harfe mit dem Psalter!
3 засурмі́ть у сурму́ в новомі́сяччя, на по́вні в день нашого свята,
Blaset am Neumond die Posaune, am Vollmond, unserm festlichen Tag!
4 бо це право Ізраїлеві, Зако́н Бога Якова!
Denn das ist Israels Pflicht; der Gott Jakobs hat ein Anrecht darauf.
5 На сві́дчення в Йо́сипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
Er verordnete es zum Zeugnis in Joseph, als er auszog wider Ägypten.
6 „Раме́на його Я звільнив з тягару́, від коша́ його ру́ки звільнились.
Eine Sprache, die ich nicht kannte, hörte ich: «Ich habe die Last von seiner Schulter genommen, seine Hände sind des Tragkorbes los geworden.
7 Ти був кликав у недолі, — й я ви́дер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громові́м, Я ви́пробував був тебе над водою Мери́ви. (Се́ла)
Da du mich anriefst in der Not, errettete ich dich; ich antwortete dir mit geheimnisvoller Donnerstimme und prüfte dich am Haderwasser. (Pause)
8 Слухай же ти, Мій наро́де, і хай Я засві́дчу тобі, о Ізраїлю, — коли б ти послухав Мене:
Höre, mein Volk, ich will dich ermahnen; Israel, wenn du mir doch Gehör schenken wolltest!
9 нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
Kein fremder Gott soll unter dir sein, und einen unbekannten Gott bete nicht an!
10 Я — Господь, Бог твій, що з кра́ю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста — і Я їх напо́вню!
Ich bin der HERR, dein Gott, der dich aus Ägyptenland heraufgeführt hat. Tue deinen Mund weit auf, so will ich ihn füllen!
11 Але́ Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною Ізра́їль, —
Aber mein Volk hat meiner Stimme nicht gehorcht, und Israel wollte nichts von mir.
12 і Я їх пустив ради впе́ртости їхнього серця, — нехай вони йдуть за своїми пора́дами!
Da überließ ich sie der Verstocktheit ihres Herzens, daß sie wandelten nach ihrem eigenen Rat.
13 Коли б Мій наро́д був послухав Мене, коли б був Ізраїль ходив по доро́гах Моїх,
Wollte mein Volk mir gehorchen und Israel in meinen Wegen wandeln,
14 ще мало — і Я похили́в би був їхніх ворогів, і руку Свою поверну́в би був Я на проти́вників їхніх!
wie leicht könnte ich ihre Feinde demütigen und meine Hand gegen ihre Widersacher wenden!
15 Ненави́сники Господа йому б покори́лись, — і був би навіки їхній час,
Die den HERRN hassen, müßten ihm schmeicheln; ihre Zeit aber würde ewiglich währen!
16 і Я жи́ром пшениці його годува́в би, і медом із скелі тебе б насища́в!“
Und er würde sie mit dem besten Weizen speisen und mit Honig aus dem Felsen sättigen!»
