Псалми 81
1 Для дириґента хору. На ґітійськім знарядді. Аса́фів. Співайте Богові, нашій тверди́ні, покли́куйте Богові Якова,
TO THE OVERSEER. ON THE GITTITH. BY ASAPH. Cry aloud to God our strength, Shout to the God of Jacob.
2 заспівайте пісню, і заграйте на бу́бні, на ци́трі приємній із гу́слами,
Lift up a song, and give out a timbrel, A pleasant harp with stringed instrument.
3 засурмі́ть у сурму́ в новомі́сяччя, на по́вні в день нашого свята,
Blow a horn in the month, In the new moon, at the day of our festival,
4 бо це право Ізраїлеві, Зако́н Бога Якова!
For it [is] a statute to Israel, An ordinance of the God of Jacob.
5 На сві́дчення в Йо́сипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
He has placed it—a testimony on Joseph, In his going forth over the land of Egypt. A lip, I have not known—I hear.
6 „Раме́на його Я звільнив з тягару́, від коша́ його ру́ки звільнились.
I turned aside his shoulder from the burden, His hands pass over from the basket.
7 Ти був кликав у недолі, — й я ви́дер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громові́м, Я ви́пробував був тебе над водою Мери́ви. (Се́ла)
In distress you have called and I deliver you, I answer you in the secret place of thunder, I try you by the waters of Meribah. (Selah)
8 Слухай же ти, Мій наро́де, і хай Я засві́дчу тобі, о Ізраїлю, — коли б ти послухав Мене:
Hear, O My people, and I testify to you, O Israel, if you listen to me:
9 нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
There is not in you a strange god, And you do not bow yourself to a strange god.
10 Я — Господь, Бог твій, що з кра́ю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста — і Я їх напо́вню!
I [am] your God YHWH, Who brings you up out of the land of Egypt. Enlarge your mouth, and I fill it.
11 Але́ Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною Ізра́їль, —
But My people did not listen to My voice, And Israel has not consented to Me.
12 і Я їх пустив ради впе́ртости їхнього серця, — нехай вони йдуть за своїми пора́дами!
And I send them away in the enmity of their heart, They walk in their own counsels.
13 Коли б Мій наро́д був послухав Мене, коли б був Ізраїль ходив по доро́гах Моїх,
O that My people were listening to Me, Israel would walk in My ways.
14 ще мало — і Я похили́в би був їхніх ворогів, і руку Свою поверну́в би був Я на проти́вників їхніх!
As a little thing I cause their enemies to bow, And I turn back My hand against their adversaries,
15 Ненави́сники Господа йому б покори́лись, — і був би навіки їхній час,
Those hating YHWH should have feigned [obedience] to Him, And their time would last for all time.
16 і Я жи́ром пшениці його годува́в би, і медом із скелі тебе б насища́в!“
He causes him to eat of the fat of wheat, And I satisfy you [with] honey from a rock!
