Псалми 81
1 Для дириґента хору. На ґітійськім знарядді. Аса́фів. Співайте Богові, нашій тверди́ні, покли́куйте Богові Якова,
Přednímu z kantorů na gittit, Azafovi. Plésejte Bohu, síle naší, prokřikujte Bohu Jákobovu.
2 заспівайте пісню, і заграйте на бу́бні, на ци́трі приємній із гу́слами,
Vezměte žaltář, přidejte buben, harfu libou a loutnu.
3 засурмі́ть у сурму́ в новомі́сяччя, на по́вні в день нашого свята,
Trubte trubou na novměsíce, v uložený čas, v den slavnosti naší.
4 бо це право Ізраїлеві, Зако́н Бога Якова!
Nebo toť jest ustavení v Izraeli, řád Boha Jákobova.
5 На сві́дчення в Йо́сипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
Na svědectví v Jozefovi vyzdvihl jej, když byl vyšel proti zemi Egyptské, kdež jsme jazyk neznámý slýchati musili.
6 „Раме́на його Я звільнив з тягару́, від коша́ його ру́ки звільнились.
Osvobodil jsem, dí Bůh, od břemene rameno jeho, a ruce jeho nádob zednických zproštěny byly.
7 Ти був кликав у недолі, — й я ви́дер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громові́м, Я ви́пробував був тебе над водою Мери́ви. (Се́ла)
V ssoužení tom, když jsi volal, vytrhl jsem tě, vyslyšel jsem tě z skrýše hromu, zkušoval jsem tě při vodách sváru. (Sélah)
8 Слухай же ти, Мій наро́де, і хай Я засві́дчу тобі, о Ізраїлю, — коли б ти послухав Мене:
Řeklť jsem: Slyš, lide můj, a osvědčím se tobě, ó Izraeli, budeš-li mne poslouchati,
9 нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
A nebude-li mezi vámi Boha jiného, a nebudeš-li se klaněti bohu cizímu.
10 Я — Господь, Бог твій, що з кра́ю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста — і Я їх напо́вню!
Já jsem Hospodin Bůh tvůj, kterýž jsem tě vyvedl z země Egyptské, otevři jen ústa svá, a naplnímť je.
11 Але́ Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною Ізра́їль, —
Ale neuposlechl lid můj hlasu mého, a Izrael nepřestal na mně,
12 і Я їх пустив ради впе́ртости їхнього серця, — нехай вони йдуть за своїми пора́дами!
A protož pustil jsem je v žádost srdce jejich, i chodili po radách svých.
13 Коли б Мій наро́д був послухав Мене, коли б був Ізраїль ходив по доро́гах Моїх,
Ó byť mne byl lid můj poslouchal, a Izrael po cestách mých chodil,
14 ще мало — і Я похили́в би був їхніх ворогів, і руку Свою поверну́в би був Я на проти́вників їхніх!
Tudíž bych já byl nepřátely jejich snížil, a na protivníky jejich obrátil ruku svou.
15 Ненави́сники Господа йому б покори́лись, — і був би навіки їхній час,
A ti, kteříž v nenávisti mají Hospodina, úlisně by se jim poddávati musili, i byl by čas jejich až na věky.
16 і Я жи́ром пшениці його годува́в би, і медом із скелі тебе б насища́в!“
A krmil bych je byl jádrem pšenice, a medem z skály sytil bych je.
