Псалми 80
1 Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
En Psalm Assaphs, om gyldene rosena, till att föresjunga. Hör, Israels Herde, du som leder Joseph såsom får; bete dig, du som sitter på Cherubim.
2 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
Uppväck dina magt, du som för Ephraim, BenJamin och Manasse äst, och kom oss till hjelp.
3 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
Gud, tröst oss, och låt ditt ansigte lysa, så varde vi hulpne.
4 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
Herre Gud Zebaoth, huru länge vill du vred vara öfver dins folks bön?
5 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
Du spisar dem med tårars bröd, och skänker dem ett stort mått, fullt med tårar.
6 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
Du lätst alla våra grannar banna oss, och våra fiendar bespotta oss.
7 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
Gud Zebaoth, tröst oss; låt ditt ansigte lysa, så varde vi hulpne.
8 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
Du hafver hemtat ditt vinträ utur Egypten, och hafver fördrifvit Hedningarna, och planterat det.
9 Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
Du hafver röjt vägen för thy, och låtit det väl rota sig, så att det hafver uppfyllt landet.
10 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
Bergen äro med dess skugga öfvertäckte, och med dess qvistar Guds cedreträ.
11 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
Du hafver utsträckt dess qvistar intill hafvet, och dess telningar allt intill älfvena.
12 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
Hvi hafver du så sönderbrutit dess gård, att deraf rifver allt det som der framom går?
13 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
De vildsvin hafva uppgräfvit det, och de vilddjur hafva afbitit det.
14 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
Gud Zebaoth, vänd dig dock; skåda neder af himmelen, och se härtill, och besök detta vinträt;
15 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
Och håll det vid magt, som din högra hand planterat hafver, och det du dig stadeliga utvalt hafver.
16 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
Se dertill, och straffat; att på det brännande och rifvande må en ände varda.
17 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
Din hand beskydde dins högra hands folk, och de menniskor, som du dig stadeliga utvalt hafver;
18 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
Så vilje vi intet ifrå dig vika. Låt oss lefva, så vilje vi åkalla ditt Namn.
19 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
Herre Gud Zebaoth, tröst oss. Låt ditt ansigte lysa, så varde vi hulpne.
