Псалми 80
1 Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
Пастире Израиљев, чуј! Који водиш синове Јосифове као овце, који седиш на херувимима, јави се!
2 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
Пред Јефремом и Венијамином и Манасијом пробуди крепост своју, и ходи да нам помогнеш.
3 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
Боже! Поврати нас, нека засја лице Твоје да се спасемо!
4 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
Господе, Боже над војскама! Докле ћеш се гневити кад Те моли народ Твој?
5 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
Храниш их хлебом сузним, и појиш их сузама троструком мером.
6 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
Учинио си да се око нас свађају суседи наши, и непријатељи се наши смеју међу собом.
7 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
Боже над војскама! Поврати нас, нека засја лице Твоје да се спасемо!
8 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
Из Мисира си пренео чокот, изагнао народе, и посадио га.
9 Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
Окрчио си за њ, и он пусти жиле, и заузе сву земљу.
10 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
Горе се покрише његовим сеном, и лозе су му као кедри Божији.
11 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
Пустио је лозе своје до мора и огранке своје до реке.
12 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
Зашто си му развалио ограду, да га кида ко год прође?
13 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
Горски вепар подгриза га, и пољска звер једе га.
14 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
Боже над војскама! Обрати се, погледај с неба и види, и обиђи виноград овај,
15 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
Сад овај, који је посадила десница Твоја, и сина ког си укрепио себи!
16 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
Попаљен је огњем, исечен, од страшног погледа Твог пропаде.
17 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
Нека буде рука Твоја над човеком деснице Твоје, над сином човечијим ког си утврдио себи!
18 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
И нећемо одступити од Тебе, оживи нас, и име Твоје призиваћемо.
19 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
Господе, Боже над војскама! Поврати нас, нека засја лице Твоје, да се спасемо!
