Псалми 80
1 Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
Я аминте, Пэсторул луй Исраел, Ту, каре повэцуешть пе Иосиф ка пе о турмэ! Аратэ-Те ын стрэлучиря Та, Ту, каре шезь пе херувимь!
2 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
Трезеште-Ць путеря, ынаинтя луй Ефраим, Бениамин ши Манасе, ши вино ын ажуторул ностру!
3 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
Ридикэ-не, Думнезеуле, фэ сэ стрэлучяскэ Фаца Та ши вом фи скэпаць!
4 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
Доамне, Думнезеул оштирилор, пынэ кынд Те вей мыния, ку тоатэ ругэчуня попорулуй Тэу?
5 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
Ый хрэнешть ку о пыне де лакримь ши-й адэпь ку лакримь дин плин.
6 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
Не фачь сэ фим мэрул де чартэ ал вечинилор ноштри ши врэжмаший ноштри рыд де ной ынтре ей.
7 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
Ридикэ-не, Думнезеул оштирилор! Фэ сэ стрэлучяскэ Фаца Та ши вом фи скэпаць!
8 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
Ту ай адус о вие дин Еӂипт, ай изгонит нямурь ши ай сэдит-о.
9 Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
Ай фэкут лок ынаинтя ей: ши еа а дат рэдэчинь ши а умплут цара.
10 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
Мунций ерау акопериць де умбра ей ши рамуриле ей ерау ка ниште чедри ай луй Думнезеу.
11 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
Ышь ынтиндя млэдицеле пынэ ла маре ши лэстарий пынэ ла рыу.
12 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
Пентру че й-ай рупт гардул акум де-о жефуеск тоць трекэторий?
13 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
О рымэ мистрецул дин пэдуре ши о мэнынкэ фяреле кымпулуй.
14 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
Думнезеул оштирилор, ынтоарче-Те ярэшь! Привеште дин чер ши везь! Черчетязэ вия ачаста!
15 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
Окротеште че а сэдит дряпта Та ши пе фиул пе каре Ци л-ай алес!…
16 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
Еа есте арсэ де фок, есте тэятэ! Де мустраря Фецей Тале, ей пер!
17 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
Мына Та сэ фие песте омул дрептей Тале, песте фиул омулуй пе каре Ци л-ай алес!
18 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
Ши атунч ну не вом май депэрта де Тине. Ынвиорязэ-не ярэшь ши вом кема Нумеле Тэу!
19 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
Доамне, Думнезеул оштирилор, ридикэ-не ярэшь! Фэ сэ стрэлучяскэ Фаца Та ши вом фи скэпаць!
