Псалми 80
1 Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
in finem pro his qui commutabuntur testimonium Asaph psalmus qui regis Israhel intende qui deducis tamquam oves Ioseph qui sedes super cherubin manifestare
2 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
coram Effraim et Beniamin et Manasse excita potentiam tuam et veni ut salvos facias nos
3 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
Deus converte nos et ostende faciem tuam et salvi erimus
4 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
Domine Deus virtutum quousque irasceris super orationem servi tui
5 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
cibabis nos pane lacrimarum et potum dabis nobis in lacrimis in mensura
6 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
posuisti nos in contradictionem vicinis nostris et inimici nostri subsannaverunt nos
7 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
Deus virtutum converte nos et ostende faciem tuam et salvi erimus
8 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
vineam de Aegypto transtulisti eiecisti gentes et plantasti eam
9 Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
dux itineris fuisti in conspectu eius et plantasti radices eius et implevit terram
10 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
operuit montes umbra eius et arbusta eius cedros Dei
11 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
extendit palmites suos usque ad mare et usque ad Flumen propagines eius
12 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
ut quid destruxisti maceriam eius et vindemiant eam omnes qui praetergrediuntur viam
13 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
exterminavit eam aper de silva et singularis ferus depastus est eam
14 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
Deus virtutum convertere respice de caelo et vide et visita vineam istam
15 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
et perfice eam quam plantavit dextera tua et super filium quem confirmasti tibi
16 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
incensa igni et suffossa ab increpatione vultus tui peribunt
17 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
fiat manus tua super virum dexterae tuae et super filium hominis quem confirmasti tibi
18 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
et non discedimus a te vivificabis nos et nomen tuum invocabimus
19 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
Domine Deus virtutum converte nos et ostende faciem tuam et salvi erimus
