Псалми 80
1 Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
Per il Capo de’ musici. Sopra “i gigli della testimonianza”. Salmo di Asaf. Porgi orecchio, o Pastore d’Israele, che guidi Giuseppe come un gregge; o tu che siedi sopra i cherubini, fa’ risplender la tua gloria!
2 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
Dinanzi ad Efraim, a Beniamino ed a Manasse, risveglia la tua potenza, e vieni a salvarci!
3 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
O Dio, ristabiliscici, fa’ risplendere il tuo volto, e saremo salvati.
4 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
O Eterno, Dio degli eserciti, fino a quando sarai tu irritato contro la preghiera del tuo popolo?
5 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
Tu li hai cibati di pan di pianto, e li hai abbeverati di lagrime in larga misura.
6 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
Tu fai di noi un oggetto di contesa per i nostri vicini, e i nostri nemici ridon di noi fra loro.
7 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
O Dio degli eserciti, ristabiliscici, fa’ risplendere il tuo volto, e saremo salvati.
8 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
Tu trasportasti dall’Egitto una vite; cacciasti le nazioni e la piantasti;
9 Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
tu sgombrasti il terreno dinanzi a lei, ed essa mise radici, ed empì la terra.
10 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
I monti furon coperti della sua ombra, e i suoi tralci furon come cedri di Dio.
11 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
Stese i suoi rami fino al mare, e i suoi rampolli fino al fiume.
12 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
Perché hai tu rotto i suoi ripari, sì che tutti i passanti la spogliano?
13 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
Il cinghiale del bosco la devasta, e le bestie della campagna ne fanno il loro pascolo.
14 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
O Dio degli eserciti, deh, ritorna; riguarda dal cielo, e vedi, e visita questa vigna;
15 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
proteggi quel che la tua destra ha piantato, e il rampollo che hai fatto crescer forte per te.
16 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
Essa è arsa dal fuoco, è recisa; il popolo perisce alla minaccia del tuo volto.
17 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
Sia la tua mano sull’uomo della tua destra, sul figliuol dell’uomo che hai reso forte per te,
18 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
e noi non ci ritrarremo da te. Facci rivivere, e noi invocheremo il tuo nome.
19 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
O Eterno, Iddio degli eserciti, ristabiliscici, fa’ risplendere il tuo volto, e saremo salvati.
