Псалми 80
1 Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
Al maestro del coro. Su «Giglio del precetto». Di Asaf. Salmo. Tu, pastore d'Israele, ascolta, tu che guidi Giuseppe come un gregge. Assiso sui cherubini rifulgi
2 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
davanti a Efraim, Beniamino e Manasse. Risveglia la tua potenza e vieni in nostro soccorso.
3 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
Rialzaci, Signore, nostro Dio, fà splendere il tuo volto e noi saremo salvi.
4 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
Signore, Dio degli eserciti, fino a quando fremerai di sdegno contro le preghiere del tuo popolo?
5 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
Tu ci nutri con pane di lacrime, ci fai bere lacrime in abbondanza.
6 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
Ci hai fatto motivo di contesa per i vicini, e i nostri nemici ridono di noi.
7 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
Rialzaci, Dio degli eserciti, fà risplendere il tuo volto e noi saremo salvi.
8 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
Hai divelto una vite dall'Egitto, per trapiantarla hai espulso i popoli.
9 Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
Le hai preparato il terreno, hai affondato le sue radici e ha riempito la terra.
10 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
La sua ombra copriva le montagne e i suoi rami i più alti cedri.
11 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
Ha esteso i suoi tralci fino al mare e arrivavano al fiume i suoi germogli.
12 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
Perché hai abbattuto la sua cinta e ogni viandante ne fa vendemmia?
13 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
La devasta il cinghiale del bosco e se ne pasce l'animale selvatico.
14 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
Dio degli eserciti, volgiti, guarda dal cielo e vedi e visita questa vigna,
15 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
proteggi il ceppo che la tua destra ha piantato, il germoglio che ti sei coltivato.
16 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
Quelli che l'arsero col fuoco e la recisero, periranno alla minaccia del tuo volto.
17 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
Sia la tua mano sull'uomo della tua destra, sul figlio dell'uomo che per te hai reso forte.
18 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
Da te più non ci allontaneremo, ci farai vivere e invocheremo il tuo nome.
19 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
Rialzaci, Signore, Dio degli eserciti, fà splendere il tuo volto e noi saremo salvi.
