Псалми 80
1 Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
A karmesternek. Liliomok szerint. Tanuság Ászáftól. Zsoltár. Izraél pásztora, figyelj, aki mint juhokat vezeted Józsefet, kérubok fölött trónoló, tündökölj fel!
2 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
Efraim, Benjamin és Menasse előtt serkentsd fel hatalmadat és jer segitségül nekünk!
3 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
Isten, állíts helyre minket, s világíttasd arczodat, hogy megsegíttessünk!
4 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
Örökkévaló, Isten, seregek ura, meddig füstöl haragod néped imádsága mellett?
5 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
Adtál enniök könnyet kenyérül, itattad őket könnyekkel mércze számra.
6 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
Viszállyá tettél minket szomszédainknak, s ellenségeink gúnyolódnak.
7 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
Isten, seregek ura, állíts helyre minket s világíttasd arczodat, hogy megsegíttessünk!
8 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
Szőlőtőt szakítottál ki Egyiptomból, elűztél nemzeteket és azt elültetted.
9 Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
Helyet készítettél előtte, meggyökereztette gyökereit és megtöltötte az országot.
10 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
Hegyek boríttattak be árnyékától s ágai akár Isten czédrusai.
11 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
Tengerig eresztette indáit s a folyamig hajtásait.
12 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
Miért törted át kerítéseit úgy, hogy leszedik mind az útonjárók;
13 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
lerágja vadkan az erdőből, s mi a mezőn sürög, lelegeli?
14 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
Isten, seregek ura, fordulj, kérlek, tekints le az égből és lásd és gondolj rá erre a szőlőtőre,
15 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
s oltalmazd azt, amit jobbod ültetett, s a csemetét, melyet erőssé neveltél magadnak.
16 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
Meg van égetve tűztől, le van vagdalva; arczod dorgálásától vesszenek el!
17 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
Legyen kezed jobbodnak embere fölött, az emberfia fölött, kit erőssé neveltél magadnak.
18 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
S mi nem térünk el tőled, éltess minket, hogy nevedet szólítsuk.
19 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
Örökkévaló, Isten, seregek ura, állíts helyre minket, világíttasd arczodat, hogy megsegíttessünk!
