Псалми 80
1 Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
Psaume d'Asaph, [donné] au maître chantre, [pour le chanter] sur Sosannim-héduth. Toi qui pais Israël, prête l'oreille, toi qui mènes Joseph comme un troupeau, toi qui es assis entre les Chérubins, fais reluire ta splendeur.
2 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
Réveille ta puissance au-devant d'Ephraïm, de Benjamin, et de Manassé; et viens pour notre délivrance.
3 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
Ô Dieu! ramène-nous, et fais reluire ta face; et nous serons délivrés.
4 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
Ô Eternel, Dieu des armées, jusques à quand seras-tu irrité contre la requête de ton peuple?
5 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
Tu les as nourris de pain de larmes, et tu les as abreuvés de pleurs à grande mesure.
6 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
Tu nous as mis pour un sujet de dispute entre nos voisins, et nos ennemis se moquent de nous entre eux.
7 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
Ô Dieu des armées ramène-nous, et fais reluire ta face; et nous serons délivrés.
8 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
Tu avais transporté une vigne hors d'Egypte; tu avais chassé les nations, et tu l'avais plantée.
9 Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
Tu avais préparé une place devant elle, tu lui avais fait prendre racine, et elle avait rempli la terre.
10 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
Les montagnes étaient couvertes de son ombre, et ses rameaux étaient [comme] de hauts cèdres.
11 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
Elle avait étendu ses branches jusqu'à la mer, et ses rejetons jusqu'au fleuve.
12 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
Pourquoi as-tu rompu ses cloisons, de sorte que tous les passants en ont cueilli les raisins?
13 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
Les sangliers de la forêt l'ont détruite, et toutes sortes de bêtes sauvages l'ont broutée.
14 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
Ô Dieu des armées retourne, je te prie; regarde des cieux, vois, et visite cette vigne;
15 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
Et le plant que ta droite avait planté, et les provins que tu avais fait devenir forts pour toi.
16 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
Elle est brûlée par feu, elle est retranchée; ils périssent dès que tu te montres pour les tancer.
17 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
Que ta main soit sur l'homme de ta droite, sur le fils de l'homme que tu t'es fortifié.
18 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
Et nous ne nous retirerons point arrière de toi. Rends-nous la vie, et nous invoquerons ton Nom.
19 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
Ô Eternel! Dieu des armées, ramène-nous, [et] fais reluire ta face; et nous serons délivrés.
