Псалми 80
1 Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
To the Overseer. — 'On the Lilies.' A testimony of Asaph. — A Psalm. Shepherd of Israel, give ear, Leading Joseph as a flock, Inhabiting the cherubs — shine forth,
2 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
Before Ephraim, and Benjamin, and Manasseh, Wake up Thy might, and come for our salvation.
3 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
O God, cause us to turn back, And cause Thy face to shine, and we are saved.
4 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
Jehovah, God of Hosts, till when? Thou hast burned against the prayer of Thy people.
5 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
Thou hast caused them to eat bread of tears, And causest them to drink With tears a third time.
6 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
Thou makest us a strife to our neighbours, And our enemies mock at it.
7 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
God of Hosts, turn us back, And cause Thy face to shine, and we are saved.
8 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
A vine out of Egypt Thou dost bring, Thou dost cast out nations, and plantest it.
9 Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
Thou hast looked before it, and dost root it, And it filleth the land,
10 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
Covered have been hills [with] its shadow, And its boughs [are] cedars of God.
11 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
It sendeth forth its branches unto the sea, And unto the river its sucklings.
12 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
Why hast Thou broken down its hedges, And all passing by the way have plucked it?
13 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
A boar out of the forest doth waste it, And a wild beast of the fields consumeth it.
14 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
God of Hosts, turn back, we beseech Thee, Look from heaven, and see, and inspect this vine,
15 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
And the root that Thy right hand planted, And the branch Thou madest strong for Thee,
16 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
Burnt with fire — cut down, From the rebuke of Thy face they perish.
17 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
Let Thy hand be on the man of Thy right hand, On the son of man Thou hast strengthened for Thyself.
18 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
And we do not go back from Thee, Thou dost revive us, and in Thy name we call.
19 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
O Jehovah, God of Hosts, turn us back, Cause Thy face to shine, and we are saved!
