Псалми 80
1 Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
To the Chief Musician. For "the Lilies of Testimony." Asaph’s. A Melody. O Shepherd of Israel, give ear, Thou who leddest forth Joseph like a rock, Thou who art throned on the cherubim, appear!
2 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
Before Ephraim and Benjamin and Manasseh, stir up thy strength, And come! to our salvation.
3 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
O God, bring us back, And light up thy face, That we may be saved.
4 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
O Yahweh, God of hosts! How long hast thou been wroth with the prayer of thy people?
5 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
Thou hast fed them with the food of tears, And hast caused them to drink the water of weeping in threefold abundance.
6 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
Thou dost make us an object of contention to our neighbours, And, our foes, find mockery for themselves.
7 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
O God of hosts, bring us back, And light up thy face, That we may be saved.
8 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
A vine out of Egypt, thou didst remove, Thou didst cast out nations, and plant it;
9 Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
Thou didst make a clear space before it, So it rooted well its roots, and filled up the land;
10 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
Covered were the mountains with its shade, And, with its boughs, the mighty cedars.
11 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
It thrust forth its branches as far as the sea, —And, unto the River, its shoots.
12 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
Wherefore hast thou broken down its fences, So that all who pass along the way, pluck its fruit?
13 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
The boar out of the forest, browseth upon it, And, the wild beast of the field, pastureth thereon.
14 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
O God of hosts, return, we pray thee, —Look down out of the heavens, and see, And inspect this vine:
15 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
Yea the stock which thy right hand planted, Even upon the son thou didst secure for thyself.
16 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
To be burned with fire, it is cut down, —At the rebuke of thy countenance, they will perish.
17 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
Let thy hand be, Upon the Man of thy right hand, Upon the Son of Man thou didst secure for thyself;
18 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
So will we not draw back from thee, Thou wilt bring us to life, And, on thy Name, will we call.
19 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
O Yahweh, God of hosts! bring us back, Light up thy face, That we may be saved.
