Псалми 80
1 Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
Unto the end, for them that shall he changed, a testimony for Asaph, a psalm. Give ear, O thou that rulest Israel: thou that leadest Joseph like a sheep. Thou that sittest upon the cherubims, shine forth
2 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
Before Ephraim, Benjamin, and Manasses. Stir up thy might, and come to save us.
3 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
Convert us, O God: and shew us thy face, and we shall be saved.
4 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
O Lord God of hosts, how long wilt thou be angry against the prayer of thy servant?
5 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
How long wilt thou feed us with the bread of tears: and give us for our drink tears in measure?
6 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
Thou hast made us to be a contradiction to our neighbours: and our enemies have scoffed at us.
7 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
O God of hosts, convert us: and shew thy face, and we shall be saved.
8 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
Thou hast brought a vineyard out of Egypt: thou hast cast cut the Gentiles and planted it.
9 Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
Thou wast the guide of its journey in its sight: thou plantedst the roots thereof, and it filled the land.
10 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
The shadow of it covered the hills: and the branches thereof the cedars of God.
11 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
It stretched forth its branches unto the sea, and its boughs unto the river.
12 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
Why hast thou broken down the hedge thereof, so that all they who pass by the way do pluck it?
13 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
The boar out of the wood hath laid it waste: and a singular wild beast hath devoured it.
14 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
Turn again, O God of hosts, look down from heaven, and see, and visit this vineyard:
15 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
And perfect the same which thy right hand hath planted: and upon the son of man whom thou hast confirmed for thyself.
16 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
Things set on fire and dug down shall perish at the rebuke of thy countenance.
17 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
Let thy hand be upon the man of thy right hand: and upon the son of man whom thou hast confirmed for thyself.
18 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
And we depart not from thee, thou shalt quicken us: and we will call upon thy name.
19 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
O Lord God of hosts, convert us: and shew thy face, and we shall be saved.
