Псалми 80
1 Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
To the chief Musician. On Shoshannim-Eduth. Of Asaph. A Psalm. Give ear, O Shepherd of Israel, thou that leadest Joseph like a flock; thou that sittest [between] the cherubim, shine forth.
2 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
Before Ephraim and Benjamin and Manasseh, stir up thy strength, and come to our deliverance.
3 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
O God, restore us; and cause thy face to shine, and we shall be saved.
4 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
Jehovah, God of hosts, how long will thine anger smoke against the prayer of thy people?
5 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
Thou hast fed them with the bread of tears, and given them tears to drink in large measure:
6 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
Thou hast made us a strife unto our neighbours, and our enemies mock among themselves.
7 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
Restore us, O God of hosts; and cause thy face to shine, and we shall be saved.
8 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
Thou broughtest a vine out of Egypt; thou didst cast out the nations, and plant it:
9 Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
Thou preparedst space before it, and it took deep root, and filled the land;
10 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
The mountains were covered with its shadow, and the branches thereof were [like] cedars of God;
11 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
It sent out its boughs unto the sea, and its shoots unto the river.
12 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
Why hast thou broken down its fences, so that all who pass by the way do pluck it?
13 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
The boar out of the forest doth waste it, and the beast of the field doth feed off it.
14 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
O God of hosts, return, we beseech thee; look down from the heavens, and behold, and visit this vine;
15 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
Even the stock which thy right hand hath planted, and the young plant thou madest strong for thyself.
16 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
It is burned with fire, it is cut down; they perish at the rebuke of thy countenance.
17 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
Let thy hand be upon the man of thy right hand, upon the son of man whom thou hast made strong for thyself.
18 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
So will we not go back from thee. Revive us, and we will call upon thy name.
19 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
Restore us, O Jehovah, God of hosts; cause thy face to shine, and we shall be saved.
